Папське послання на День грамотності: засвоюймо лексику миру

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Навчання грамотності відіграє базову і центральну роль у розвитку кожної людини, в її гармонійній інтеграції в громаду та в її активній і ефективній участі в розвитку суспільства», – читаємо у посланні, яке кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, надіслав від імені Папи Франциска очільниці ЮНЕСКО Одрі Азулай, вітаючи учасників конференції, що відбувається з нагоди Міжнародного дня грамотності 2023, що відзначається 8 вересня. «Святіший Отець надсилає всім найкращі побажання та запевняє у своїх молитвах за плідність роздумів цього дня, а також за успіх вашої відданості справі поширення грамотності, яка має на меті закласти підвалини сталих і мирних суспільств», – зазначається у зверненні.

Цьогорічні заходи зосереджені на темі «Сприяння поширенню грамотності у світі, що переживає перехідний період: створення підвалин для сталої та мирної економіки». Послання стверджує, що Святий Престол «особливо цінує зусилля ЮНЕСКО на користь грамотності, яка, відповідаючи на економічні та практичні потреби, в своїй основі спрямована на підтримку та розвиток людей на рівні їхнього особистого, суспільного та духовного покликання».

Освіта та мир

Кардинал Паролін зазначає, що згідно з оцінками, кількість людей, які не мають базових навичок грамотності, «досі залишається тривожно високою», у той час як «світ потребує навичок і внеску кожного, щоб якнайкраще відповісти на виклики сучасності». Серед цих викликів він виокремлює три, першим з яких є «грамотність заради миру». «У світі, який роздирають конфлікти та напруженість, дуже важливо не звикати до лексики війни та розбрату», – пише він, зазначаючи, що «так само, як можна образити людину, родича, друга різкими словами і мстивими жестами, так само можна від них відмовитися». «Засвоєння лексики миру означає відновлення цінності діалогу, ввічливості та пошани до інших». Крім того, сама ж ЮНЕСКО поставила перед собою завдання сприяти мирові через науку, освіту, культуру та комунікацію, що «залишаються єдиною легітимною та ефективною “зброєю”, яку слід застосовувати, інвестуючи більше ресурсів та енергії».

Цифрова грамотність

Ішим викликом, на який вказує папське послання, є «цифрова грамотність». В той час, як «цифрова революція та розвиток штучного інтелекту стрімко розширюють наш доступ до інформації та можливості спілкування», залишається також «значний "цифровий розрив", коли мільйони людей залишаються на узбіччі, оскільки позбавлені доступу не лише до благ першої необхідності, а й до інформаційно-комунікаційних технологій». Крім того, ці канали можуть використовуватися для поширення поділів і ненависті, а також існує небезпека віддати людське життя на поталу «логіки пристроїв, які вирішують про його цінність». Щоб запобігати різним загрозам, «необхідно, щоб політика і закони, спрямовані на сприяння набуттю цифрових навичок, не нехтували ширшим етичним осмисленням використання алгоритмів, спрямовуючи використання нових технологій на відповідальний і гуманний шлях».

Прямуючи до цілісної екології

Врешті, третім викликом є «грамотність задля цілісної екології». Йдеться про терпеливе поширювання та набуття більш поміркованих і солідарних стилів поведінки, «яка, окрім безпосереднього впливу на турботу про ближнього і створіння, в довгостроковій перспективі може надихнути до політики і економіки, що є справді сталими з точки зору якості життя на благо всіх народів землі, особливо тих, які перебувають у найбільш несприятливому становищі».