Синод: не ток-шоу, а роздуми про шлях, яким повинна йти Церква

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Salvatore Cernuzio – Ватикан

Посвятившись постові та піднісши молитву за мир у Святій Землі, відповідаючи на заклик Папи Франциска, який підтримав заклик кардинала П’єрбаттісти Піццабалли, латинського Патріарха Єрусалиму, синодальні отці та матері продовжують свою працю в рамках асамблеї синоду у Ватикані, присвяченої темі синодальності, яка розпочалася 4 жовтня 2023 року. Серед тем, які розглядалися в ці дні – роль жінок, служіння єпископів, внесок мирян, реформа канонічного права. Про це під час брифінгу, що відбувся пополудні 17 жовтня розповів Паоло Руффіні, Префект Дикастерії в справах комунікації та голова Комісії з питань інформації на синоді. В зустрічі з журналістами брали участь також деякі учасники асамблеї.

На початку брифінгу Руффіні поінформував про шлях синодальних отців і матерів, які сьогодні отримали в подарунок копію Апостольського напоумлення Папи "C'est la Confiance", присвяченого святій Терені. Від вчора до сьогодні, як повідомив префект, вони обговорювали теми, передбачені модулем В2 Робочого документа на тему «Співвідповідальність у місії». Саме «співвідповідальність» є тим словом, яким пропонується замінити слово «співпраця» в канонічному праві, що «потребує перегляду». Не революції, а еволюції: «Речі можуть бути змінені, якщо змінюються потреби Церкви, – підкреслив єпископ Ентоні Рандаццо, очільник Конференції єпископатів Океанії, також каноніст, – зміни можуть бути внесені у відповідь на обставини конкретних спільнот».

Роль жінок

У контексті реформ синодальна асамблея обговорила можливість відкритості на жіночий дияконат, попередньо прояснивши «саму природу дияконату». Щодо ролі жінок у Церкві, як повідомив Паоло Руффіні, «було згадано, що Ісус зараховував жінок до свого супроводу» і «було поставлено питання, чи не можна було б передбачити, щоб жінки, які першими проголосили Воскресіння, не могли б також виголошувати проповіді». «Було також сказано, що коли жінки присутні на душпастирських радах, рішення є більш практичними, а спільноти – більш креативними». Отже, центральною темою є тема жінок, але, звичайно, не єдиною і не домінуючою. Так само, як і питання жіночого священства досі не було домінуючим. «Нішеве питання», – та охарактеризувала його професорка Рене Райан, на думку якої, воно не відображає реальних потреб жінок сьогодні. «Я думаю, що цьому питанню приділяється занадто багато уваги, і коли ми занадто зосереджуємося на одному питанні, ми забуваємо про те, чого потребують жінки в усьому світі». А це житло, їжа, одяг, впевненість у майбутньому своїх дітей. «Майбутньому, в якому вони будуть прийняті в Церкві, й усі ті, кого вони люблять, будуть прийняті в Церкві", – сказала вона, вказуючи і на такі проблеми як те, що жінкам доводиться вибирати між материнством і кар'єрою.

Миряни, священики та єпископи

У фокусі доповідей малих груп та індивідуальних виступів були й інші теми: важливість парафії («яка не є станцією обслуговування, але місцем сопричастя») та спільноти, і мирянське служіння, яке «не є панацеєю від нестачі священиків» і «не повинно бути клерикалізованим», а також служіння священиків, без яких «як спільнота охрещених людей, ми не можемо обійтися». Подібна увага була приділена сьогодні вранці служінню єпископа. «Батьківська постать, яка супроводжує нас і виражає любов, турботу, піклування», – зазначила секретар Комісії у справах інформації Шейла Пірес. Єпископ повинен сприяти міжрелігійному та екуменічному діалогу, він повинен керувати фінансами, економічними та юридичними аспектами і саме для того, щоб не бути обтяженим такими питаннями, було запропоновано, щоб в силу "синодального стилю" він міг отримувати допомогу від співпрацівників та експертів. «Єпископ повинен розуміти, що дієцезія – це не тільки він, він не може зробити все сам, але йому потрібна допомога». Асамблея також розглянула питання постійного вишколу єпископів, стосунків між єпископами, новими єпископами та священиками.

Асамблея та медіа

Відповідаючи на одне із зауважень журналіста, Паоло Руфіні підкреслив, що «синод не задумувався для того, щоб давати відповіді на запитання, але як церковне розпізнання, що включає певший процес», розпізнаючи те, «як Церква може рухатися вперед у світі». Під час дискусії інша журналістка зазначила, що певні теми, зокрема, права жінок чи представників ЛГБТ-спільнот не слід сприймати як «журналістські конструкції», бо йдеться про питання, які лежать на серці багатьох віруючих, які чекають на відповіді, доклавши чимало зусиль під час підготовчого етапу. Щодо цього Паоло Руффіні уточнив, що ці питання «є предметом розмови». Безумовно, синод – це не просто «круглий стіл» і зовсім не «ток-шоу», а «розмова в Святому Дусі». З неї вийде «підсумковий звіт, який буде надісланий назад до Божого люду, а потім буде ще одна асамблея». Це ще довгий процес, який, як підкреслив кардинал Лопес Ромеро з Марокко, вимагає «терпеливості та надії».