Redemptor hominis: 45 років «програмної» енцикліки святого Івана Павла ІІ

Vatican News

Рівно 45 років тому, 4 березня 1979 року, Папа Іван Павло ІІ опублікував свою першу енцикліку «Redemptor hominis» (Відкупитель людини). Енцикліка вважається програмним документом, який показує горизонти його мислення на початку понтифікату і водночас є своєрідним підсумком душпастирського, філософського та богословського досвіду Краківського митрополита. У документі, опублікованому через п'ять місяців після обрання, святий Іван Павло ІІ представляє світові основні ідеї свого служіння як Наступник святого Петра, даючи також оцінку духовного стану тогочасного світу.

Папа Войтила стверджує, що правда про людську гідність має свою основу в Ісусі Христі, Який є «центром всесвіту та історії». Не випадково енцикліка не називається «Redemptor hominum», тобто «Відкупитель людства», а саме «Redemptor hominis» – Відкупитель людини. «Йдеться про людину у всій її правді, у всій її повноті, – читаємо в документі. – Йдеться не про абстрактну людину, а про реальну людину, конкретну, історичну людину. Йдеться про кожну людину. Бо кожну людину обіймає тайна Відкуплення». Він також підкреслив, що «людина – це дорога Церкви», тому Церква повинна супроводжувати її, намагатися зрозуміти її, співчувати їй і шукати її.

Діагноз тогочасного світу, викладений у документі, не дихає оптимізмом. Святіший Отець писав про ХХ століття як про століття, в якому «люди заподіяли людям багато несправедливості і страждань», зазначаючи, що перспектива наступного, ХХІ століття, також не вселяє оптимізму. Тут знайшлося місце для тем, розвинутих протягом наступних років понтифікату, як от заклик більше турбуватися не про те, щоб «мати більше», але про те, щоб «якнайбільше бути»; стурбованість соціальною несправедливістю, що панує у світі; розрив між постійним поступом цивілізації і розвитком моралі та етики.

Енцикліку «Redemptor hominis» вважають викладом християнського гуманізму. Як зазначив сам автор, це була «тема, яку він привіз із собою» до Риму. Він, наприклад, пише, що «глибоке захоплення цінністю і гідністю людини називається Євангелієм, тобто Доброю Новиною. Це також називається християнством».

(За матеріалами KAI)