Архиєпископ Ґаллаґер про дипломатичні зусилля, пов’язані з війною в Україні

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Занадто часто ми чуємо, що реальність складна і що для складних проблем не існує простих рішень. Це дійсно так. Однак це не повинно бути приводом для того, щоб замкнутися в приватній сфері або обмежитися спостереженням за подіями», – такими словами архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар Святого Престолу у справах стосунків з державами й міжнародними організаціями, підсумував свою доповідь, виголошену в рамках симпозіуму «Святий Престол і міжнародне право: досвід», який у п’ятницю, 19 квітня 2024 р., відбувся в італійському місті Пескарі.

На початку свого виступу архиєпископ зазначив, що «в середовищі міжнародної спільноти Святий Престол прагне налагодити "проактивний діалог" зі світом на інституційному рівні, щоб співпрацювати в цілісному сприянні людині». Розповівши про структуру очолюваного ним відділу Державного Секретаріату й про різні аспекти дипломатичної діяльності Святого Престолу, він також присвятив значну частину доповіді зусиллям, пов’язаним із війною в Україні.

Підтримувати канал спілкування

«На жаль, вже минуло трохи більше двох років від початку агресії Російської Федерації проти України, перед обличчям якої Святий Престол не залишився бездіяльним», – сказав очільник ватиканської дипломатії, зазначивши, що «до початку війни Святий Престол робив різні спроби сприяти діалогу між сторонами, в пошані до міжнародного права і територіальної цілісності, щоб зберегти канал діалогу між сторонами і заохотити обидві сторони до вирішення конфлікту шляхом переговорів». Щодо заходів після початку широкомасштабного вторгнення, архиєпископ згадав про безпрецедентний візит Папи до російського посольства, його розмову з патріархом Кірілом, відрядження в Україну кардиналів Краєвського та Черні з гуманітарними місіями, численні прилюдні звернення, рішуче закликаючи до справедливого миру. Він також нагадав про те, що Апостольський нунцій в Україні залишався в Києві від початку вторгнення, з кількома іншими послами, в той час як всі інші перемістилися до Львова. Але найбільшу частину доповіді Секретар Святого Престолу в справах стосунків з державами присвятив гуманітарній місії кардинала Дзуппі.

Трагедія розлучених з батьками або вивезених дітей

«Як ви можете собі уявити, діяльність у цих випадках часто перебуває в тіні, щоб не знизити її ефективність, але серед гуманітарних акцій, що здійснюються, є одна, яка добре відома і цінована. Це ініціатива, координація якої була доручена кардиналу Маттео Дзуппі, Архиєпископу Болоньї і Президенту Італійської єпископської конференції, спрямована на захист неповнолітніх в зоні бойових дій і, зокрема, покликана сприяти возз'єднанню дітей з їхніми сім'ями», – зазначив архиєпископ Ґаллаґер, вказуючи на те, що йдеться як про дітей, що розлучені зі своїми сім’ями, так і про дітей без батьківської опіки, багато з яких «були переміщені після агресії на територію Російської Федерації та влаштовані в інші сім'ї, розміщені в центрах соціального захисту та дитячих будинках або в непристосованих для їхнього перебування навчальних центрах». Серед причин, через які ставалася розлука між батьками й дітьми, зазначено швидке просування фронту в перші дні нападу. За словами очільника ватиканської дипломатії, з проханням до Папи посприяти репатріації цих неповнолітніх звернулася українська влада через своє посольство при Святому Престолі та через Апостольську нунціатуру в Києві.

Місія кардинала Дзуппі

«Для цієї місії Папа обрав кардинала Маттео Дзуппі, історія якого також переплітається з іншим досвідом посередництва в конфліктних ситуаціях. Праця кардинала має дипломатичний характер, оскільки об'єктом його діяльності є гуманітарна діяльність на користь неповнолітніх на території збройного конфлікту, а також тому, що вона здійснюється в координації не тільки з Відділом стосунків з державами та міжнародними організаціями, співробітник якого супроводжує кардинала Дзуппі під час зустрічей і подорожей, але також з двома дотичними Апостольськими нунціатурами, які надають допомогу у відповідних країнах», – підкреслив архиєпископ Ґаллаґер, розповівши, що після особистих зустрічей кардинала з представниками влади обох країн, під час яких відбувся обмін списками неповнолітніх, почався наступний етап, у рамках якого сторони погодилися створити постійні робочі групи за участі нунціатур.

«Таким чином, було започатковано регулярний обмін інформацією. Обидві нунціатури сприяють проведенню зустрічей між кардиналом Дзуппі та представниками цивільної влади, а також уважно стежать за ефективністю механізму репатріації неповнолітніх, передаючи списки, й у деяких випадках, беручи участь у фактичній репатріації неповнолітніх і підтвердженні їхнього возз'єднання», – зазначив очільник ватиканської дипломатії, визнаючи, що в цьому також не бракує труднощів, між якими – складність у надаванні точної інформації з обох сторін та все ще невелика кількість таких репатріацій.

«Святий Престол сподівається, що процедури репатріації будуть прискорені, а довіра між залученими сторонами зростатиме. Цим питанням також займаються Катар, ЮНІСЕФ та деякі неурядові організації. Докладаються зусилля, щоб налагодити з ними зв'язок, наскільки це можливо, хоча на даний момент зусилля залишаються взаємодоповнюючими, а не спільними», – підсумував архиєпископ Ґаллаґер.