Кардинал Краєвський в Україні: смерть молодих людей викликає злість
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Як це так, що в 2024 році досі гинуть молоді люди на війні? Господи, досить вже!» – таку молитву, сповнену глибокого внутрішнього зворушення, але також внутрішнього гніву підніс кардинал Конрад Краєвський, який вранці, 26 червня 2024 р., відвідав у Тернополі місцевий цвинтар, де поховані солдати, що загинули на війні. Префект Дикастерії служіння милосердя, відомої також як Апостольська елемозинерія, вже ввосьме перебуває в Україні після початку широкомасштабного вторгнення. Цього разу він привіз реанімобіль для Зборівської центральної районної лікарні та ліки.
Труднощі з поняттям «милосердя»
В коментарі для Радіо Ватикану – Vatican News кардинал Краєвський, який напередодні прибув до Львова, розповів, що в середу вранці приїхав до Тернополя. Оскільки ще було дуже рано, щоб не турбувати настоятеля місцевої парафії, він пішов помолитися на цвинтар, у ту частину, де свіжі могили солдатів. «Молоді, молоді люди, під хрестом їхні фотографії: 20-23-25 років... Мені було так боляче, навіть злісно: як це так, що в 2024 році молоді люди досі гинуть на війні? Господи, досить!» – розповів він. Біль посилився, коли в певний момент на цвинтар прийшла молода вагітна жінка, яка зупинилася біля могили неподалік. «У мене на гербі написано "милосердя"... Але насправді сьогодні мені було важко з милосердям. Чому досі стріляють, чому вбивають? Я знаю, що милосердя – це скандал, що воно перевершує справедливість, воно є другим іменем Бога, але сьогодні мені було важко застосувати це слово. Я був дуже розлючений, перебуваючи на кладовищі в Україні. Але потім мені пригадалися слова літанії до Пресвятого Серця, я замислився, що не можу судити згідно з критеріями світу і заспокоївся», – зазначив Апостольський елемозинарій, додаючи: «Ми, люди, спроможні чинити надзвичайні речі в світі, але також – жахливі речі, позбавлені милості, й це вже понад два роки триває в Україні».
Інавгурація реабілітаційного осередку святого Івана Павла ІІ
Через Тернопіль пролягала дорога кардинала Краєвського до Шаровечки біля Хмельницького, де відбулася інавгурація реабілітаційного осередку Кам’янець-Подільської дієцезії. У ньому отримуватимуть цілісну – фізичну і психологічну – реабілітацію ті, хто зазнав травм війни. «Сюди прибувають солдати й сім'ї тих, хто повертається з війни, але розбиті, вони не можуть жити зі своїми сім'ями, вони потребують піклування», – розповів кардинал Краєвський ватиканським медіа, додаючи: «Відкриття цього центру нагадало мені думку, якої навчав нас Іван Павло ІІ, а саме, що мій друг – це людина, через яку я стаю кращим. Таким чином цей заклад хоче бути другом для тих, хто страждає, для тих, хто спустошений, щоб за допомогою психологів і психіатрів допомогти їм повернутися до життя».
Обійми Папи для українських спільнот
Повертаючись до Львова, як зазначає Папський розподілювач милостині, він зупинятиметься в різних громадах, «щоб побути з людьми, передати їм як знак надії обійми Святішого Отця, щоб сказати їм, що він молитися за них під час кожної аудієнції та молитви “Ангел Господній”, що не забуває про них, але є близьким». «Тут, – зазначає він ватиканським медіа – ситуація досі жахлива, відбуваються обстріли, лунають сирени. Але є відчутною і та добра частка людства, що вже багато місяців допомагає, не забуваючи в конкретний спосіб тих, хто страждає».
Кардинала Конрада Краєвського супроводжує Харківсько-Запорізький єпископ-помічник Ян Собіло. В коментарі для Радіо Ватикану – Vatican News він зазначив:
«Україна дуже вдячна за ще один візит кардинала Конрада Краєвського, який від імені Святішого Отця Папи Франциска привіз в Україну швидку допомогу, а також освятив центр реабілітації для тих, хто страждає під час війни. Від початку війни Україна постійно отримує підтримку і цей візит є подарунком від Бога для страждаючої України. Дякуємо Святішому Отцеві Папі Франциску за любов до України, за благословення і за присутність кардинала, який завжди відважно їде в різні куточки України, і там, де стріляють, і там, де дуже важко. І везе з таким радісним серцем зміцнення для наших сердець, поранених під час цієї війни».
