Дикастерія доктрини віри про набожність до Пресвятої Трійці у санктуарії Маччо

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

Префект Дикастерії доктрини віри кардинал Віктор Мануель Фернандес у відповідь на лист кардинала Оскара Кантоні, Єпископа Комо, від 15 липня 2024 р., підтверджує оцінку «Nihil obstat» щодо подій навколо санктуарію Маччо, який розташований в містечку Вілла Ґвардія на півночі Італії.

Історія духовного досвіду Джоаккіно Дженовезе

Санктуарій Найсвятішої Трійці Милосердя завдячує свою назву історії вчителю музики та керівнику хору Джоаккіно Дженовезе. Цей одружений чоловік та батько у 2000 році під час особистої молитви у парафіяльному храмі на цьому місці відчув через «інтелектуальні видіння» «живу присутність тайни Пресвятої Трійці». Через п’ять років він попросив, щоб інші люди також єдналися в молитві, беручи участь в адорації Святих Тайн, новеннах та суплікаціях. Після первинного дослідження писань Дженовезе про Пресвяту Трійцю і загалом цього духовного явища, у 2010 році тодішній єпископ Комо Дієґо Колетті надав церкві статус санктуарію. Крім того, у відповідь на лист Ординарія Комо, у повідомленні від 15 вересня 2023 р. Дикастерія віровчення надіслала два листи, у яких, зокрема, містилося заохочення продовжувати душпастирське осмислення духовного досвіду, пов’язаного і з санктуарієм та підтвердження можливості публікації антології найактуальніших праць Джоаккіно Дженовезе з уточненням деяких фраз, які можуть бути витлумачені неправильно. Після цьогорічної появи документу Дикастерії доктрини віри про розпізнання надприродних явищ виникла потреба інтерпретації духовного досвіду в світлі нових правил.

Важливі аспекти, які стосуються ролі Пресвятої Трійці

У листі-відповіді Префект Дикастерії віровчення перераховує позитивні моменти, присутні в творах Дженовезе. Зокрема, зазначається, що Пресвята Трійця є джерелом милосердя і його досконалої реалізації, а духовний досвід автора «співзвучний з новим усвідомленням центральної ролі Пресвятої Трійці для християнської віри і життя, яке відбулося в минулому столітті». Відтак кардинал Фернандес зазначає, що Церква покликана дедалі більше відкривати в діяннях Христа те безмежне милосердя Триєдиного Бога, яке в творах Дженовезе називається «Пресвята Трійця Милосердя». «Це центр усіх послань, тому що, зрештою, це центр Об'явлення», – зазначає він.

У цьому контексті ми знаходимо цитування молитви до Пресвятої Трійці, яка походить з духовного досвіду, пов’язаного із однойменним санктуарієм: «Це Ти дивишся на мене, Ти нахиляєшся до мене, Ти притягуєш мене до себе і, взявши моє понуре обличчя, піднімаєш його до Себе і кажеш мені, щоб я припав до Твого Серця, Серця, де б'ється Любов, яку Ти маєш до мене, щоб я міг увібрати вухом це вічне биття і мирно прихилити голову. І знову піднеси Моє Обличчя, щоб я міг споглядати Твоє Обличчя. Щоб, дивлячись у Твої очі, я справді довірився Тобі, Господеві і Богу моєму, Тобі, людино Ісусе, що є Богом, Обличчям Триєдиного Милосердя. І саме тоді я, хоч і грішний, можу в тобі піднестися і без страху зосередити свій погляд на Тобі. На милосерді, на безмежній любові до Тебе, мій єдиний Боже, непроникна Трійце безконечної тайни любові в Тобі, якою Ти є! Люблю Тебе і в Тобі відроджуюсь і очищаюсь від тисячі скверн гріха».

Вислови, які слід належно інтерпретувати

Щодо аспектів, які потребують уточнення, Префект Дикастерії віровчення насамперед нагадує, що зазвичай ніколи не буває легко висловитися з точністю про тайну Пресвятої Трійці, включно з богословами і навчанням Церкви, а ще складніше тим, які намагаються висловити людськими словами те, що пережито в духовному досвіді. За його словами, цей факт визнає пан Дженовезе, коли каже, що «усвідомлює їх неточність, таку ж неточність, як і все», що він написав до цього часу.

Крім того, у листі звертається увага на вислови, в яких використовується троїчна множина «Ми» і для позначення воплочення: «Ми, Милосердя [...] воплотилися». Тому це вислови, які «є неприйнятними і їх слід уникати, оскільки вони можуть бути легко витлумачені в спосіб, що суперечить католицькій вірі», враховуючи той факт, що тільки Син воплотився. «Але це, – пише далі кардинал Фернандес, – не означає приписувати помилки творам пана Дженовезе в цілому. Насправді в багатьох з них, особливо в пізніших, ми знаходимо роз'яснення, які ведуть нас до правильної інтерпретації».

В інших писаннях ми можемо прочитати, що «у воплоченні Трійця не прийняла на себе людську подобу, але в людськості Слова, воплоченого Слова, ми також споглядаємо і торкаємося його божественності». Тому зрозуміло, що «з одного боку, воплотилося тільки Слово і що всі твори, які містять тринітарне “Ми”, посилаються на спільну і постійну присутність трьох божественних осіб Пресвятої Трійці, а з іншого боку, що, навіть якщо воплотилося тільки Слово, всі три Особи проявляються як Милосердя в таїнстві Христа».

Вірне тлумачення

«Духовна пропозиція, яка випливає з досвіду, описаного Джоаккіно Дженовезе щодо «Трійці Милосердя», якщо інтерпретувати її в світлі сказаного, не містить богословських або моральних елементів, що суперечать вченню Церкви. У будь-якому випадку, слід діяти таким чином, щоб при виданні антології творів уникати текстів, які містять суперечливі вислови», – зазначає Префект Дикастерії доктрини віри, даючи вказівку, щоб його лист був розміщений як вступ до збірки вибраних творів.

Крім того в листі зазначається, що писання Дженовезе, які містять «точні вказівки єпископу або іншим особам (деталі дат, часу, місць та інші непрямі або дрібні подробиці), не мають жодної користі для інших вірних і навіть не можуть розглядатися як божественні вказівки для інших, без ретельного розпізнавання осіб, про яких йдеться». Натомість будь-які майбутні повідомлення повинні бути оцінені єпископом в діалозі з Дикастерією віровчення.