Євхаристійний Конгрес в США: про правдиве почитання Тіла Христа

Andrea Tornielli*

У своїй промові на відкритті Євхаристійного конгресу США в Індіанаполісі ввечері 17 липня, Апостольський нунцій Крістоф П'єр закликав присутніх замислитися, в чому полягає «євхаристійне відродження». А також, що є лакмусовим папірцем для того, щоб зрозуміти, чи «людина переживає євхаристійне пробудження». Справжнє євхаристійне пробудження, пояснив кардинал, попри те, що воно «завжди супроводжується сакраментальною набожністю», а отже, адораціями, процесіями, катехизацією, «повинно виходити за межі побожних практик». За його словами, справжнє євхаристійне пробудження означає бачити Христа в інших, не лише у власній родині, друзях та громаді, але й у тих, кого ми вважаємо далекими, бо вони мають інше етнічне походження чи соціальний статус, або в тих, хто кидає виклик нашому способу мислення чи має відмінні від наших погляди. Ці слова особливо значущі у зв'язку з поляризацією, яка характеризує американське суспільство і від впливу якої не є вільною і Церква в цій великій країні.

Роздуми нунція П'єра спонукають згадати проповідь великого Отця Церкви святого Івана Золотоустого, який сказав: «Хочеш почитати Тіло Христове? Не допускай, щоб воно було об'єктом зневаги в його членах, тобто в убогих, що не мають одягу, щоб покрити себе. Не почитай Його тут, у церкві, шовковими тканинами, якщо ти, одночасно, на вулиці нехтуєш Ним, коли Він страждає від холоду і наготи.... Яку користь приносить Христові те, що стіл жертвоприношення заповнений золотими посудинами, в той час як Він вмирає з голоду в особі бідних?». Іван Золотоустий додає: «Подумай про Христа, як про мандрівного паломника, що потребує даху над головою. Ти ж відмовляєшся прийняти Його в паломникові, а натомість прикрашаєш підлогу, стіни, колони і мури святині... Прикрашаючи місце для богослужіння, не закривай свого серця для стражденного брата. Це живий храм, який цінніший за нього».

Інший великий єпископ, дон Тоніно Белло, зауважив: «На жаль, показна розкіш наших міст дозволяє нам з легкістю розгледіти на наших вівтарях Тіло Христове в Євхаристії. Але вона заважає нам побачити Тіло Христове в незручних кивотах злиднів, нужди, страждань, самотності. Ось чому наші Євхаристії є химерними...».

Думаючи про ситуацію в Сполучених Штатах, хочеться сподіватися, що євхаристійне відродження призведе до посилення уваги до Тіла Христового в «незручних кивотах» злиднів і маргіналізації. Хочеться також сподіватися, що це відродження сприятиме відновленню уваги до життя і людської гідності, до слабкого і беззахисного життя, такого як життя ненароджених, бездомних, мігрантів. Сприятиме поновленню уваги до життя тих, кому щодня загрожує насильство і неконтрольоване поширення зброї, що продається з вражаючою легкістю: лихо, яке особливо вражає цю велику країну, для боротьби з яким з боку християн, тобто послідовників того, хто в Гестиманії зупинив захисний порив Петра, наказавши йому покласти меч назад у піхви, а потім пришив назад вухо слузі первосвященика, пораненому апостолом, не докладаються достатні зусилля.

*Редакційний директор Дикастерії в справах комунікації