Захист неповнолітніх: перший Рапорт Папської комісії

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Salvatore Cernuzio – Ватикан

«Я хотів би, щоб ви підготували для мене звіт про ініціативи Церкви щодо захисту неповнолітніх та уразливих дорослих. Спочатку це може бути важко, але я прошу вас почати з того, де це буде необхідно, щоб надати достовірний звіт про те, що відбувається і що потрібно змінити, щоб компетентні органи могли діяти», – таке доручення Папа Франциск висловив, приймаючи у квітні 2022 року членів Папської Комісії захисту неповнолітніх, органу Римської курії, який він створив 2014 року, щоб опрацьовувати заходи для запобігання злочинам у Церкві.

Після тривалої та напруженої роботи Комісія відповіла на заклик Святішого Отця Франциска, опублікувавши 29 жовтня 2024 року перший Щорічний рапорт про політику та процедури у сфері захисту. Приблизно 50 сторінок, чотири розділи, численні дані, зібрані на п'яти континентах і в різних інституціях та чернечих згромадженнях, а також в Римській курії, яка покликана бути дедалі прозорішою щодо процедур і процесів.

Страждання та зцілення постраждалих

Документ був розроблений робочою групою під головуванням члена Комісії Мод де Бур-Букіккіо, яка має багаторічний досвід захисту неповнолітніх. На обкладинці зображений баобаб, дерево, що є символом «стійкості», тієї стійкості, яку продемонстрували тисячі жертв, заявляючи про злочини та борючись за те, щоб зробити Церкву безпечнішим місцем і відновити довіру, втрачену в результаті зловживань. Саме на їхніх стражданнях і зціленні зосереджена робота всієї Комісії і самого звіту. Якщо говорити більш детально, то у рапорті йдеться про те, що він має на меті підтримати зусилля Церкви в тому, щоб давати строгу відповідь на лихо насильства, ґрунтуючись на правах людини і зосереджуючись на постраждалих, відповідно до нещодавніх реформ Книги VI Кодексу канонічного права, яка таврує злочин насильства як посягання на гідність людини. Текст документує ризики та прогрес у зусиллях Церкви щодо захисту дітей. Він також узагальнює ресурси та найкращі практики, які слід поширювати у Вселенській Церкві, а також є інструментом, за допомогою якого Комісія систематично звітуватиме про свої результати та рекомендації перед Папою, постраждалими, місцевими Церквами та Божим людом.

Потреба більшого доступу до інформації

Серед потреб, відзначених у документі, зокрема йдеться про необхідність сприяння доступу постраждалих до інформації, щоб уникнути нових травм. «Необхідно розробити заходи, які б гарантували право кожної особи на будь-яку інформацію, що її стосується», завжди «відповідно до законів і вимог щодо захисту даних», – йдеться в тексті. У документі також наголошується на необхідності «консолідувати і уточнити компетенції кожної дикастерії Римської курії, щоб забезпечити ефективне, своєчасне і ретельне ведення справ», вказується на важливість впорядкування процедур – «коли це виправдано» – відставки або усунення осіб, які займають відповідальні посади. Також, згідно зі звітом, необхідно вивчити політику відшкодування збитків і компенсацій, щоб сприяти суворому підходу до відшкодування.

Дослідження ситуації в місцевих Церквах

У другому розділі Річного рапорту увага зосереджується на місцевих Церквах, де представлено аналіз діяльності низки церковних інституцій. Перш за все, Комісія визнає важливість підтримки місцевих церковних провідників у їхній відповідальності за здійснення політики запобігання та реагування. Далі вона запевняє у «стандартизованому обміні даними» з місцевими єпископами та чернечими настоятелями і пояснює, що перегляд політики і процедур захисту відбувається в рамках візитів ad limina, за окремим запитом єпископської конференції або однієї з регіональних груп Комісії.

Якщо говорити детальніше, Комісія досліджує від 15 до 20 місцевих Церков щороку, маючи намір дослідити всю Церкву за період від п'яти до шести щорічних звітів. Кожен звіт також включає аналіз деяких чернечих інституцій. В поточному звіті мова йде про наступні єпископські конференції: Мексика, Папуа-Нова Гвінея і Соломонові острови, Бельгія, Камерун. Єпископати, які здійснили візити ad limina протягом звітного періоду: Руанда, Кот-д'Івуар, Шрі-Ланка, Колумбія, Танзанія, Демократична Республіка Конго, Зімбабве, Замбія, Гана, Республіка Конго, Південна Африка, Ботсвана, е-Сватіні, Того, Бурунді. Чернечі інституції, представлені у звіті: Місіонерки Матері Божої Утішительки (жіноче) та Згромадження Святого Духа (чоловіче).

У своєму аналізі місцевих Церков Комісія зазначає, що «в той час як деякі церковні інституції та органи управління демонструють явні зусилля щодо захисту, інші лише на початку шляху до прийняття інституційної відповідальності» перед явищем насильства. У деяких випадках Комісія виявляє «тривожну відсутність структур для повідомлення про злочин і послуг супроводу» для постраждалих, як того вимагає Motu proprio «Vos estis lux mundi»

Римська курія

У третьому розділі увага зосереджена на Римській курії, яка, як «мережа мереж», могла б стати своєрідним центром обміну передовим досвідом у сфері захисту для інших місцевих Церков. Папська Комісія захисту неповнолітніх ставить собі за мету вироблення спільного бачення та збору достовірної інформації для того, щоб сприяти ще більшій прозорості процедур та судової практики Римської курії у справах про зловживання. Серед інших заходів – «інформування про різні обов'язки щодо захисту різних дикастерій», «сприяння розробці спільних стандартів у Римській курії» та «поширення підходів до роботи дикастерій, орієнтованих на травму та на тих, хто пережив насильство».

Ініціатива Memorare

У Рапорті також приділено місце ініціативі Memorare, яка протягом збирає кошти від єпископських конференцій та чернечих орденів, щоб допомагати Церквам з меншими ресурсами. Метою Memorare є розвиток центрів звітності та допомоги, навичок для вишколу на місцевому рівні, місцевих мереж спеціалістів з опіки та піклування у країнах так званого Глобального Півдня. У звіті повідомляється, що у 2023 році Комісія отримала для «Мемораре» першу щорічну пожертву в розмірі 500 тисяч євро від Італійської єпископської конференції (із загальним зобов'язанням 1 500 000 євро); 35 тисяч євро від чернецтва; першу щорічну пожертву в розмірі 100 тисяч доларів від «Папської фундації» (із загальним зобов'язанням на три роки на суму 300 тисяч доларів). На додаток до цього, ініціатива отримала зобов'язання від Іспанської Єпископської Конференції підтримувати проекти, відібрані за рекомендацією Комісії, на суму 300 тисяч доларів США на рік (загалом 900 тисяч доларів США на три роки).