Провідники та учасники Синоду провели зустріч з університетською молоддю

с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан

Приблзно 140 студентів, переважно з Північної Америки, зібралися пізно ввечері 18 жовтня 2024 року в залі Павла VI, щоб поспілкуватися з Секретаріатом Синоду. Під час заходу під назвою «Студенти в діалозі з провідниками Синоду» молодь поставила низку запитань, на які відповіли кардинал Маріо Грек, Генеральний секретар Синоду, кардинал Жан-Клод Оллеріш, Головний доповідач XVI Асамблеї Синоду, с. Летиція Салазар, канцлер дієцезії Сан-Бернардіно, яка бере участь у цьогорічних дискусіях та єпископ Даніель Флорес, який відповідає за синодальний процес в США. Зустріч проходила у формі «круглого столу», що віддзеркалювало атмосферу другої сесії Синоду на тему синодальності та символізувало бачення Папи Франциска про Церкву, яка разом крокує дорогою слухання та зобов’язань.

Слухати не лише людей але й провід Святого Духа

Більшість студентів, які забралися на зустріч з відповідальними за Синод, походили зі Сполучених Штатів, але першою виступила молода дівчина з Тринідаду і Тобаго. Вона поділилася своїм нелегким досвідом вираження віри в чужій культурі та запитала, як Церква може покращити майбутні консультації, щоб більше голосів було почуто. У відповідь Генеральний секретар Синоду кардинал Маріо Грек підкреслив, що цьогорічний Синод більше, ніж попередні, звертає увагу на потребу слухати, що виражається в залученні учасників до дискусій. Він пригадав, що в Синоді на тему сім’ї взяли участь лише 80 зі 114 єпископських конференцій, тоді як зараз – 112. Кардинал також підкреслив, що цього разу понад 20 тисяч осіб взяли участь онлайн, тому «участь була дуже доброю і обіцяє бути кращою в майбутньому». «Слухання має фундаментальне значення», – продовжив він, підкреслюючи важливість слухання не тільки думок, але й проводу Святого Духа в процесі, який «допоможе Церкві стати більш синодальною, створюючи культуру зустрічі, вкорінену в умінні слухати як Бога, так і інших людей».

Створити простір для скривджених

Венесуельська студентка, яка виросла на Близькому Сході, запитала, чому молодь, не залучена в життя Церкви, повинна цікавитися синодальністю і як Церква може створити простір для тих, хто відчуває себе скривдженим. Відповідаючи на це запитання, кардинал Оллеріш звернув увагу на необхідність слухати людину в цілому, а не лише думки, які вона висловлює, і зазначив, що поляризація, яка характеризує сучасний світ, є протилежністю синодальності. Він підкреслив, що Церква має добрі приклади діалогу, які може запропонувати світові. Світ, за словами кардинала Оллеріша, міг би навчитися з церковного підходу до синодальності, зокрема, створення простору для толерантного діалогу, спрямованого на вирішення глобальних проблем, таких як мир, справедливість, екологія.

Відкритість до тих, хто має інші погляди

Третє питання, яке поставила  студентка з Сан-Франциско, стосувалося занепокоєння тим, що акцент, яку надають синодальному процесові, може вплинути на вірність традиції та істині. Єпископ Флорес запевнив, що синодальність не загрожує місії проголошення Євангелія, а відкритість до слухання тих, хто має інші погляди, має на меті зрозуміти реалії тих, кому Церква хоче донести Добру Новину. Він нагадав, що Святий Дух є гарантом єдності та порядку в Церкві, а синодальний процес сприяє порозумінню, не нехтуючи основами вчення Церкви.

Досвід, який сприяє сопричастю і перетворенню

Студент з Нового Орлеана, який займається молодіжним служінням, запитав, як Синод може перетворити дискусії на конкретні дії. Сестра Летиція Салазар пояснила, в чому полягає перетворююча природа синодального процесу, нагадавши про запрошення святого Ігнатія Лойоли жити Святим Письмом так, ніби ми присутні на місці подій. Вона визнала, що сидіти поруч із учасниками синоду – це потужний досвід, який сприяє сопричастю і перетворенню.

Залучати мирян до міжрелігійного діалогу

Молодь також піднімала теми втілення змісту, який обговорюється під час синодальних зборів, у конкретні дії в місцевих спільнотах, а також можливості залучення мирян до міжрелігійного діалогу, який може стати уроком синодальності на основі обміну досвідом з різних традицій. «Нам потрібно показати, що ми не обмежуємося розмовами. Ми повинні діяти разом, зустрічатися разом і зростати у взаємній повазі, любові і дружбі, працюючи на благо людства», – підкреслив кардинал Оллеріш.

Наприкінці зустрічі студенти представили витвір мистецтва: мозаїку, що представляє молитви та запитання, які виникли під час їхнього перебування в Римі. Кожному учасникові дискусії було запропоновано написати молитву, яка символізувала спільну надію на більш синодальну, інклюзивну Церкву, яка вміє слухати.