Святий Престол на Cop29: вже не залишилося часу для байдужості
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Наукові дані, які є в нашому розпорядженні, не допускають подальшого зволікання і чітко показують, що збереження створіння є одним з найактуальніших питань нашого часу. Ми також повинні визнати, що воно тісно пов'язане зі збереженням миру», – сказав кардинал Пʼєтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, виступаючи під час Кліматичної конференції ООН Cop29, яка від 11 до 22 листопада 2024 р. відбувається в столиці Азербайджану місті Баку.
Криза багатосторонності
Складаючи учасникам побажання від свого імені та від імені Папи Франциска, кардинал Паролін висловив сподівання, що конференція зуміє засвідчити існування міжнародної спільноти, готової «поставити в центрі уваги добро людства». Він визнає, що вона відбувається у контексті, позначеному «зростанням розчарування в багатосторонніх інституціях». Цитуючи Папу Венедикта XVI, який в енцикліці Caritas in Veritate писав, що «дедалі глобалізованіше суспільство зближує нас, але не робить нас братами», Державний Секретар Святого Престолу підкреслив, що економічний поступ не скоротив нерівність, а навпаки, «сприяв наданню пріоритету прибуткові та частковим інтересам на шкоду захисту найслабших і сприяв прогресуючому погіршенню екологічних проблем». І для того, щоб «розвернути тенденцію та творити культуру пошани до життя та гідності людської особи», потрібно старатися, щоби рішення приймалися «з глобальної перспективи, а не лише задля захисту інтересів деяких країн».
Непомірний тягар зовнішнього боргу
У цьому контексті кардинал Паролін вказав на пошук таких вирішень, які «не підважуватимуть додатково розвиток і спроможність адаптації тих країн, над якими вже навис тягар гнітючого боргу». «Обговорюючи питання кліматичного фінансування, важливо пам'ятати, що екологічний борг і зовнішній борг – це дві сторони однієї медалі», – сказав він, повторивши також заклик Папи Франциска з огляду на Ювілей 2025 року, звернений до благополучних країн, «щоб вони визнали серйозність багатьох прийнятих ними рішень і погодилися списати борги країнам, які ніколи не зможуть їх повернути». «Перш ніж великодушністю, це питання є питанням справедливості, яке сьогодні загострюється новою формою несправедливості, яку ми усвідомили: “Насправді існує реальний ‘екологічний боргʼ, особливо між Північчю і Півднем, пов'язаний з торговими дисбалансами з екологічними наслідками, а також з непропорційним використанням природних ресурсів, яке історично склалося в деяких країнах”», – зацитував він буллу проголошення Святого Року, яка покликається на енцикліку Laudato si’.
Розвернути напрямок
Державний Секретар Святого Престолу вказав на необхідність «нової міжнародної фінансової архітектури», яка дозволить забезпечити всім країнам такі шляхи розвитку, які «дадуть змогу всім досягти повного потенціалу та відчувати пошану до своєї гідності». «Ми маємо людські та технологічні ресурси для того, щоб змінити курс і рухатися по доброчесному колу цілісного розвитку, який є по-справжньому людяним та інклюзивним. Працюймо разом над тим, щоб Cop29 також зміцнила політичну волю спрямувати ці ресурси на досягнення цієї благородної мети задля спільного блага людства сьогодні і в майбутньому», – закликав кардинал Паролін, підтвердивши підтримку Святого Престолу для цих зусиль, зокрема, в царині виховання до цілісної екології та в посиленні чутливості до екологічної проблематики. «Сьогодні немає часу на байдужість. Ми не можемо вмити руки, зберігаючи відстороненість, байдужість, незацікавленість. Це справжній виклик нашого століття», – підсумував він.
