Ватиканські музеї: скульптури Берніні, які поєднують віру й культуру
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
Нещодавно у Ватиканських музеях були виставлені два ранні шедеври італійського архітектора й скульптора Джованні Лоренцо Берніні, які раніше не були доступні широкому загалу. Виставка під назвою «Душі Берніні» (італ. Le Anime del Bernini), яка стала можливою завдяки співпраці з посольством Іспанії при Святому Престолі, триватиме до 31 січня 2025 р. та відкриває спеціальний календар заходів з нагоди Ювілею 2025.
Особливості мистецьких робіт
Обидві роботи Берніні походять з Іспанії, і це лише третій випадок, коли вони виставляються на загальний огляд. Як зазначає кураторка виставки Хелена Перес Ґальярдо з Мадридського університету Комплутенсе, дві ранні роботи, датовані 1619 роком, є першим важливим замовленням, яке скульптур отримав від севільського священника Педро де Фуа Монтойя для гробниці у церкві святого Якова «для іспанців». Перша скульптура репрезентує ідеалізоване обличчя жінки, яка дивиться вгору у спогляданні раю. Інша скульптура – чоловік зі зморшками, розкуйовдженим волоссям, відкритим і деформованим ротом у вереску, який викликаний баченням пекла. У цій скульптурі Берніні зображує самого себе. «Кажуть, що скульптор стояв перед дзеркалом і дозволяв вогню свічки обпалювати себе: такий образ проклятої душі пережив сам Берніні», – пояснює фахівчиня з Мадридського університету.
Роздуми про остаточну реальність
Дві юнацькі голови, виконані митцем Берніні, театральні у своїй емоційній експресії, як і більшість творів великого барокового скульптора, часто пов’язують з пізнішими роботами, такими як «Істина» або «Давид», що знаходяться у Галереї Борґезе в Римі. «Вони є частиною сакрального напряму, який, перегукуючись з теорією чотирьох почуттів, запрошував віруючого зміцнити віру й замислитися над остаточними реаліями: смертю, судом, пеклом і раєм», – розповідає Хелена Перес Ґальярдо.
За її словами, тогочасні митці, такі як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Караваджо, мірялися силами у створенні портретів душі. «Здатність Берніні зі справжньою майстерністю передавати найглибші та найневловиміші порухи людської душі викликає захоплення, звертаючись до часто несподіваних і непередбачуваних форм й методів», – зауважує Барбара Джатта, директорка Ватиканських музеїв.
