Історична зустріч Папи Івана Павла ІІ з мусульманською молоддю в Марокко
Adriana Masotti / Світлана Духович – Ватикан
34 роки тому святий Іван Павло ІІ відвідав Марокко. Це був останній етап його Апостольської подорожі до Африки, де він відвідав Тоґо, Кот-д'Івуар, Камерун, Центральноафриканську республіку, Заїр та Кенію. Папа Войтила звернувся до молодих мусульман, що зібралися в місті Касабланка, закликаючи їх будувати мирний світ в діалозі із своїми братами-християнами. Його слова залишаються актуальними до теперішнього часу.
Безпрецедентна зустріч між віруючими
«Я вперше стою перед молодими мусульманами» – зазначив Іван Павло ІІ у своїй промові, наголошуючи:
Християни й мусульмани, ми маємо багато спільного, і як віруючі, і як люди. Ми живемо в тому самому світі, позначеному багатьма свідченнями надії, але також численними знаками тривоги. (…) Ми віримо в того самого Бога, єдиного Бога, живого Бога, Бога, що творить світи та провадить Свої створіння до досконалості.
Іван Павло II – свідок віри в Бога
Папа Іван Павло ІІ виступав як свідок християнської віри, представник Католицької Церкви, Наступник святого Петра, Єпископ Риму, покликаний бути «гарантом єдності всіх членів Церкви». Як віруюча людина він бажав поділитися тим, у що вірив, чого бажав для щастя всім людям, тобто віри в Бога, який «скеровує наш життєвий шлях», вчиняє нас «здатними любити» та просить людей, слухатися Його голосу й чинити Його волю у вільній згоді розуму та серця. Святий Папа зазначав:
Невже у світі, що прагне єдності й миру та, незважаючи на це, переживає численні конфлікти, віруючі люди не повинні сприяти дружбі та єдності між людьми й народами, що творять на землі єдину спільноту? Знаємо, що вони мають те саме походження й ту саму останню мету: Бога, Який їх сотворив і Який їх очікує, бо Він їх об’єднає.
Необхідність діалогу
Папа Войтила розповідав мусульманській молоді про зусилля Католицької Церкви, спрямовані на співпрацю з представниками різних релігій, особливо, з мусульманами, зважаючи на їхню віру в єдиного Бога, на розуміння молитви та увагу до морального життя. Він додав:
Діалог між християнами й мусульманами сьогодні необхідний більше, ніж будь-коли. Він випливає з нашої вірності Богові і передбачає, щоб ми вміли вірою визнавати Бога й свідчити Його словом і ділом в дедалі більше секуляризованому й, іноді, навіть атеїстичному світі.
Необхідність взаємопошани між різними релігіями
Вселенський Архиєрей закликав молодь, що зібралася в Касабланці, будувати краще майбутнє «згідно з Божим задумом» і свідчити світові, що «Бог є джерелом усякої радості». Це свідчення, за словами Папи, «здійснюється в пошані до інших релігійних традицій», бо кожна людина бажає, щоб її шанували такою, якою вона є та з вірою, яку вона має. Якщо Бог є Отцем, то ми повинні ставитися одні до одних як брати:
Тому цей послух Богові і ця любов до людини повинні спонукати нас шанувати права людини, що є виявленням Божої волі та необхідністю людської природи, такої, як її сотворив Бог.
Ніхто не має права принижувати своїх братів
За словами святого Івана Павла ІІ, Бог не бажає, щоб людина була пасивною, Він довірив їй землю для того, аби вчиняти її плодовитою. І молодь, яка бажає кращого й справедливішого світу, покликана трудитися разом з дорослими на служінні іншим:
У цій спільній праці, нікого не можна приносити в жертву – ні чоловіка, ні жінку. Кожна людина є унікальною в Божих очах і незамінною в процесі розвитку. Кожного потрібно визнавати і шанувати таким, яким він є. ніхто не повинен використовувати свого ближнього; ніхто не має права визискувати рівного собі; ніхто не повинен принижувати брата свого.
На цій основі «зможе народитися людяніший, справедливіший і більш братерський світ», в якому кожен «зможе знайти своє місце в гідності й свободі». За словами Папи, сьогоднішній світ є свідком численних конфліктів і несправедливостей, а це тому, що «люди не визнають своїх відмінностей: вони недостатньо знають одні одних і відкидають те, що відмінне».
Традиція толерантності в Марокко
Вказуючи на давню традицією відкритості й толерантності в Марокко, Папа Іван Павло ІІ закликав молодих мусульман діалогувати з молоддю світу, аби спільно будувати мир, справедливість, рівний розподіл дібр, а також сприяти духовному розвитку людей.
Людина – це духовна істота. Ми, віруючі, знаємо, що не живемо в закритому світі. Ми віримо в Бога. Ми покланяємося Богові та є шукачами Бога. Католицька Церква шанує й визнає якість вашого релігійного шляху й багатство вашої духовної традиції. І ми, християни, також пишаємося нашою релігійною традицією.
З пошаною приймати відмінності
Папа Войтила зазначав, що нас об’єднують численні цінності, але ми повинні визнавати й шанувати також відмінності, насамперед ті, що стосуються особи Ісуса Христа:
Християни й мусульмани, між нами часто існували непорозуміння, а, іноді, в минулому, ми протистояли одні одним у полеміках і війнах. Я вірю, що сьогодні Бог закликає нас змінити наші старі звички. Ми повинні шанувати й спонукати одні одних чинити добрі діла на шляху до Господа.
Святий Іван Павло ІІ запевнив молодих мусульман, що в цих зусиллях вони отримають «пошану й співпрацю своїх братів і сестер католиків», яких він представляє.