Папа: Евтаназія та асистоване самогубство – це поразка для всіх
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Евтаназія та асистоване самогубство – це поразка для всіх. Відповідь, до якої покликані всі ми, полягає в тому, щоб ніколи не залишати того, хто страждає, не здаватися, але заопікуватися та любити, щоби повернути надію», – таке повідомлення Папа Франциск поширив через Твіттер, підносячи молитву за сімнадцятирічну Ноа Потховен, голландську дівчину, яка обрала смерть, звернувшись до відповідних структур з проханням про «спеціалізовану медичну допомогу». Так звана «солодка смерть» узаконена в Нідерландах з 12 років. Потрібно лише отримати згоду лікаря. Протягом 2017 року таким способом були позбавлені життя понад шість з половиною тисяч людей.
В неділю, 2 червня, Ноа померла вдома, відмовившись певний час тому приймати їжу. Ставши жертвою сексуального насильства в 11 та в 14 років, вона потрапила у пастку депресії та анорексії. Свій досвід пережитого жахіття вона описала в автобіографічній книжці «Winnen of leren» (Перемогти або навчитись). Вона вказувала на відсутність спеціалізованих закладів, де підлітки в її становищі могли б отримати відповідну медичну та психологічну допомогу. Повідомивши через соціальні мережі про своє рішення прийняти смерть, вона пояснювала, що почувається вичерпаною, що вже давно не почувається живою…
Велика поразка нашого суспільства
«Ми дійшли до трагічного завершення не менш трагічного життя», – зазначає в коментарі для VaticanNews архиєпископ Вінченцо Палья, Президент Папської Академії «За життя», ввіряючи дівчину та її родичів «в руки Господа Бога, Який ніколи нікого не залишає». «Все це, – стверджує він, – ставить велике запитання: хіба можливо, що суспільство не зуміло відповісти на ці почергові прохання про любов, висловлювані серед настільки важких життєвих ситуацій, в яких вона жила? Це велика поразка нашого суспільства, особливо, європейського, коли згадаємо, що, насамперед, країни півночі представляють також розвинуте, благополучне багато суспільство, але, як це часто, на жаль, трапляється сьогодні, позначене панівною самотністю».
