Шукати

Ріна Соларолі на кухні «Будинку бабусь і дідусів» зі своїм зятем Ріна Соларолі на кухні «Будинку бабусь і дідусів» зі своїм зятем 

Літня волонтерка з «Будинку бабусь і дідусів»: почуваюся живою й потрібною

73-річна італійка Ріна Соларолі розповідає про те, як, допомагаючи іншим літнім людям, вона віднайшла бажання жити.

Світлана Духович – Ватикан

Ріна Соларолі, що має 78 років, вже п’ять років є волонтером в «Будинку бабусів і дідусів», заснованому в центральноіталійському місті Форлі мирянською спільнотою святого Івана XXIIІ. Тут Ріна готує на кухні, а також проводить час з людьми похилого віку. «Я також вже немолода, – зазначає вона, – але ще досить активна». Протягом 13 років вона опікувалася своїм чоловіком, що мав хворобу Альцгаймера. Після його смерті 2015 року Ріна трохи замкнулася в собі, мало виходила з дому. Завдяки своєму зятеві, який також займається волонтерською діяльністю в «Будинку бабусів і дідусів», та іншим волонтерам, вона приєдналася до них і знову віднайшла бажання жити й допомагати іншим.

Молодь і літні люди вчяться одні від одних

У своєму інтерв’ю для Vatican News Ріна розповіла про те, що її внуки щодня приходять після школи до цього закладу для літніх людей, бо їхній батько працює тут кухарем-волонтером. Діти допомагають збирати зі столу тарілки і розмовляють з похилими віком.

“Потрібно завжди допомагати слабшим, – підкреслила вона, – і дуже добре, що літні люди можуть це робити разом з молодими, бо похилі віком потребують молодих, а молоді потребують старших віком.”

Ріна розповіла також, що дідусі й бабусі цього закладу навчають молодь, яка приходить сюди, пекти печиво та виконувати ручні роботи. Натомість, молоді люди вчать стареньких малювати та писати вірші. І це, за словами волонтерки, приносить похилим віком велику радість, бо вони відчувають увагу й можуть навчитися чогось нового.

23 січня 2020, 15:05