СВІТ

Лауреат Нобелівської премії Мохаммад Юнус: після Сovid-19 дороги назад немає

В інтерв’ю для Ватиканських медіа професор Мохаммад Юнус, відомий економіст з Бангладеш, наголошує на необхідності повністю змінити розуміння завданнь економіки, аби уникнути знищення світу. Вакцина проти нового вірусу, за його, словами, повинна бути «глобальним спільним добром».

Andrea Monda / Світлана Духович – Ватикан

«Коли ми знатимемо, куди нам прямувати, нам буде легше туди потрапити», – це слова лауреата Нобелівської премії миру 2006 року, економіста та ініціатора мікрокредитування Мохаммада Юнуса, який в інтерв’ю для Ватиканських медіа поділився своїми думками про можливості виходу з кризи, спричиненої пандемією.

Зупинка машини, що прямувала до смерті

Погоджуючись з думкою Папи Франциска про те, що після кризи Сovid-19 необхідно знайти нову модель розвитку, Мохаммад Юнус зазначив, що повернення до старого світу було б нерозумним вчинком, бо той світ непривітний, страхітливий, на межі знищення внаслідок глобального потепління, концентрації багатства та домінування штучного інтелекту, що забирає у людей роботу.

“Коронавірус зробив нам велику послугу, – підкреслив економіст, – бо незважаючи на те, що він створив жахливу ситуацію для планети, він зупинив машину, що прямувала до смерті. Тож сьогодні, принаймні, ми нікуди не біжимо. Потяг зупинився. Ми можемо просто озирнутися навколо, можемо зійти з поїзда, який віз нас до певного кінця, і вирішити, куди ми хочемо їхати, щоб знайти впевненість та безпеку. Звичайно, ми не хочемо повертатися назад. Не повертатися назад означає, що маємо можливість рухатися в іншому напрямку.”

Люди можуть змінити хід історії

Відповідаючи на запитання журналіста про те, наскільки зміна напрямку є реальною, якщо можновладці в цьому не зацікавлені, Мохаммад Юнус зауважив, що в них не буде вибору, якщо так вирішить народ. «Коли громадська думка стає сильною, я не думаю, що нею можна нехтувати», – наголосив він, додаючи, що він спонукає молодь аналізувати ситуацію, аби приймати відповідні рішення. Професор додав, що в цьому контексті з думкою Папи Франциска рахуються на глобальному рівні. Наприклад, його звернення до світу відіграло важливу роль у прийнятті Паризької угоди.

Розуміння економіки як суспільної науки

Під час віртуальної лекції для студентів Папського Латеранського Університету 15 травня 2020 р., в якій йшлося про наслідки пандемії для глобальної економіки, лауреат Нобелівської премії наголошував, що передумовою оновлення після Covid-19 є нова соціальна та екологічна свідомість та розуміння економіки не просто як науки, корисної для максимізації прибутку, а, швидше, як знаряддя для досягнення добра людей і громади.

Пояснюючи цю думку в інтерв’ю для Ватиканських медіа, економіст зазначив, що теперішня економіка не заслуговує на те, аби її називали суспільною наукою, бо вона не зацікавлена у досягнення спільного добра людей і не дбає про безпеку планети. Він пояснив, що можуть співіснувати два види економіки: одна, що займається максимізацією прибутків, а інша, що дбає про інтереси людей, не передбачаючи власних прибутків. Одна і та ж людина може бути залученою у два види економіки: в одній вона дбає про себе, а в другій – про інших.

Вакцина повинна бути спільним добром всіх людей

Коментуючи свою ініціативу, спрямовану на те, щоб вчинити вакцину проти вірусу Covid-19 безкоштовною і доступною для всіх, Мохаммад Юнус зазначив, що на відміну від загальнопоширеної думки, гроші на розробку вакцини дають не компанії, а університети, що використовують свої знання та креативність, і уряди, що інвестують великі суми у дослідження, особливо, вакцинні.

“Я не заперечую, що компанії повинні отримати справедливу віддачу від своїх інвестицій, – додав він. – Ми можемо обговорювати, наскільки великими були інвестиції та який має бути справедливий прибуток. Компанії можуть отримати оплату за те, що вони вчинять вакцину спільним добром. Але право власності має належати людям, а не на компаніям.”

За словами професора, для того, аби вакцина була доступною для всіх людей, її потрібно виробляти в усьому світі. Якщо вакцина з’явиться тільки в окремих частинах світу, наприклад, в США чи Європі, то виникне інша проблема: розпочнеться виробництво та продаж підроблених вакцин і жертвою цієї торгівлі стануть люди в бідних країнах. «Перш ніж виникне така ситуація, світ повинен проголосити вакцину загальним спільним добром», – наголосив він, зазначаючи, що з таким закликом він звернувся до світових лідерів. До його заяви приєдналися вже численні відомі діячі з усього світу.

Подолання глобального потепління, концентрації багатства і безробіття

«Ми не можемо повернутися назад», – коментуючи ці слова Святішого Отця про необхідність зміни менталітету після пандемії, бангладеський економіст наголосив, що Папа повинен сміливо повторювати це, аби усі його почули та прокинулися зі сну. «Тепер він є моральним голосом усього світу, – додав професор. – Тому дуже важливо й надалі наполягати на цьому питанні. Так, цей світ можна змінити. Люди здатні досягнути всього, що хочуть. Їхня сила волі робить це можливим».

Він зауважив, що для досягнення цієї мети потрібно розробити відповідні стратегії, установи та структури; необхідно спонукати уряди спрямувати свої кошти на підтримку ініціатив, що допомагають будувати інший світ. Новий світ, за його словами, буде з нульовими викидами вуглецю, світ, в якому люди будуть ділитися багатством, а не монополізувати його, як сьогодні; це буде світ з нульовим рівнем безробіття. «Новий світ буде справжньою протилежністю теперішньому світові. Якщо ми знатимемо, куди нам рухатися, нам буде набагато простіше туди потрапити», – зазначив на завершення Мохаммад Юнус, підкреслюючи, що для цього потрібно визначити, які види діяльності сприяють глобальному потеплінню, концентрації багатства чи безробіттю і створити так звані «контрольно-пропускні пункти», які б не допускали у цей новий світ шкідливі для людства види діяльності.