Смертна кара. Архиєпископ Юрковіч: людське життя – недоторкане

Francesca Sabatinelli / Світлана Духович – Ватикан

У суботу 10 жовтня 2020 р., відзначався XVIII Всесвітній день боротьби за скасування смертної кари. Незважаючи на те, що останніми роками збільшилася кількість країн, які скасували смертну кару, а в 2019 році зменшилася кількість страт і вироків, боротьба за скаcування смертної кари не послабшала, а навпаки, стала ще рішучішою. Однак, згідно з даними організації Amnesty International, контртенденція спостерігається в Китаї, Ірані, Саудівській Аравії, Іраку та Єгипті, які продовжують свою політику страт, навіть не оприлюднюючи цифри які, за словами представників Amnesty International, можуть становити навіть тисячі на рік, особливо, в Китаї, в якому, подібно до Білорусі, В'єтнаму та Північної Кореї, ці дані вважаються державною таємницею.

Помилкова відповідь, яка не вирішує проблеми

Сполучені Штати Америки, які в минулому році зафіксували найнижчий рівень страт за останні 10 років, в червні минулого року знову відновили страти на федеральному рівні. Папа Франциск у своїй новій енцикліці Fratelli tutti визначає смертну кару як помилкову відповідь, яка не вирішує проблеми.

Постійний Спостерігач Святого Престолу при Структурах ООН в Женеві архиєпископ Іван Юрковіч в інтерв’ю для Vatican News поділився своїми думками на цю тему. Він зазначив, насамперед, що усвідомлення неприйнятності смертної кари з’явилося досить недавно. Про це свідчить навіть те, що Всесвітній день боротьби проти смертної кари був встановлений тільки 18 років тому. «Загалом, я вважаю, – підкреслив архиєпископ, – що, як завжди, в усіх наших правових системах, а також у соціальному житті, існує два рівні: один – моральний, а інший – юридичний. У минулому вони здавались одним цілим, і навіть сьогодні вони тісно пов’язані, але в житті держав існує тенденція розділяти ці два аспекти, принаймні, з юридичної точки зору, більш чітко, тоді як у моральному аспекті милосердя та справедливість перебувають завжди разом».

Ватиканський дипломат підкреслив також, що брак усвідомлення неприпустимості смертної кари пов’язаний теж із тим, що жорстокість її виконання залишається завжди прихованою.

Не можна жертвувати принципом першості людського життя

Відповідаючи на запитання про те, чи той факт, що у червні минулого року в США було відновлено виконання смертної кари на федеральному рівні, може вважатися кроком назад з боку однієї з найважливіших демократій, архиєпископ Юрковіч зазначив, що «поведінка важливих країн має велике значення; це факт, з яким, певною мірою, рахуються в ООН». «Як ми знаємо, деякі країни мають право вето, – пояснив він, – це означає, що вони є країнами, які несуть найбільшу відповідальність. У дійсності, ми думаємо, що політична влада є результатом хтозна чого, тоді як вона є плодом виборчого процесу, і це означає, що, зрештою, це відповідальність кожного. Найстрашніше – це бачити, що в ім’я національної безпеки, в ім’я громадського порядку може бути анульований принцип першості людського життя та людської гідності».

Усвідомлення цього, за його словами, повинно спонукати всіх, а особливо Церкву, брати на себе відповідальність за виховання людей, бо тенденції можна змінювати і слід постійно «сприяти терапії людської совісті».

Євангеліє вказує на недоторканість людського життя

Пояснюючи, чому Церква виступає проти смертної кари, представник Святого Престолу при ООН зазначив, що Церква орієнтується на Євангеліє, «яке не надає жодного підґрунтя тим, хто говорить, що смертна кара дозволена». Він додав, що Церква зростає разом з Євангелієм, тому «ми теж повинні зростати і поширювати це переконання, яке є баченням Євангелія, про недоторканість людського життя». Цей принцип, як підкреслив архиєпископ, повинен бути юридично підтверджений і захищений.

Очікуваний голос Папи

Як зауважила журналістка, Папа Франциск закликає до боротьби за скасування смертної кари, і незважаючи на те, що світ вже досягнув у цьому дуже вагомих результатів, сьогодні навіть серед християн є ті, що чинять опір і відкидають слова Папи.

«Як представники Святого Престолу, ми бачимо, що голос Папи, натхненний внутрішнім світлом, є дуже очікуваним голосом, – зазначив архиєпископ Юрковіч у відповідь. – Усі хочуть його почути. Ми бачимо, що самі по собі тенденції не такі вже й погані, але недостатні. Я думаю, що пророчий голос Церкви та Папи в міжнародному контексті є дуже помітним і важливим. Ми повинні надати нової цінності любові як необхідному принципу соціального життя. Потрібно знати, що прощення, любов і милосердя – це принципи, які повинні нас перетворити. Я думаю, що з часом, але і з дорослішанням людських сумлінь, із зростанням загальної відповідальності, ми зробимо поступ. Ми повні надії та натхнення, також завдяки новій енцикліці, для того, аби продовжувати цю битву».