Кардинал Дзенарі: не дозвольмо, аби в Сирії померла надія
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан Massimiliano Menichetti
Війна у Сирії знищила країну та несе загрозу скасування надії. Такі побоювання пролунали з уст Апостольського Нунція в цій країні кардинала Маріо Дзенарі в інтерв’ю для ватиканських медіа, даному після заклику Папи Франциска, приуроченого до десятої річниці початку конфлікту, з яким той звернувся в неділю, 14 березня 2021 р., після молитви «Ангел Господній».
Сучасне обличчя Сирії
За словами кардинала Дзенарі, Сирія є однією з країн, які найбільше лежать на серці Папи. Про неї він згадував і під час нещодавньої подорожі до Іраку, а в неділю, говорячи про сумну річницю, він вкотре нагадав про невимовні страждання населення та звернувся із закликом до міжнародної солідарності. «Доволі численними та різними були протягом цих років ініціативи, спочатку Папи Венедикта XVI, а згодом Папи Франциска. Також не забракло ініціатив, що стосуються гуманітарної допомоги», – нагадав ватиканський дипломат, представивши сьогоднішнє обличчя Сирії:
«Це вже не та Сирія, з якою я познайомився, коли приїхав дванадцять років тому як апостольський нунцій. Сьогодні, виходячи на вулиці Дамаска, бачу перед пекарнями довжелезні черги людей, які терпеливо чекають своєї черги, щоби купити хліба за субсидованими державою цінами, що часто є єдиною поживою, яку вони можуть собі дозволити. Раніше такого не було, навіть під час найважчих років війни», – розповів він, вказуючи на парадоксальність ситуації з огляду на те, що Сирія розташована у так званому «Родючому півмісяці». Схожа ситуація з паливом і чергами на заправках, в той час як існуючих нафтових свердловин мало би вистачити на покриття внутрішніх потреб.
Бракує половини християн
Підбиваючи деякі підсумки десятирічного конфлікту, нунцій зауважив, що Сирія «має обличчя країни, де бракує різних категорій людей»: приблизно півмільйона загиблих, 5,5 мільйонів становлять біженці в сусідніх країнах, а 6 мільйонів – внутрішньо переміщені особи, бракує до мільйона емігрантів, десятків тисяч пропалих безвісті. Бракує молоді, «майбутнього країни». «Бракує більше, ніж половини християн», – зазначив кардинал Дзенарі, додаючи, що «бракує татів, а також матерів, для багатьох дітей». Бракує шкіл, лікарень, медперсоналу, й це у розпал пандемії. Зникли цілі поселення та квартали. Заникає археологічна спадщина, стогне також і створіння через забруднення, спричинене боєприпасами…
І хоч у різних частинах країни протягом вже деякого часу не падають бомби, «вибухнула та, яку можна назвати “бомбою” бідності». Ватиканський дипломат навів дані про те, що згідно з оцінками ООН, приблизно 90% населення живе за межею бідності, що є «найгіршим показником у світі». Бракує праці, а зарплати є дуже низькими.
Відповідальність ООН
Коментуючи зауваження нашого колеги про те, що зусилля ООН, спрямовані на сприяння переговорам між різними складовими суспільства та опрацювання нової конституції, не здаються достатніми, щоби повернути надію, нунцій ствердив, що, іноді, складається враження, що мирний процес, накреслений резолюцією 2254 Ради Безпеки ООН від 2015 року, в певний момент завмер. Існує потреба «конструктивної міжнародної дипломатії».
«Під час деяких ключових моментів протягом цих років війни ми були свідками запеклих дебатів і поділів у лоні Ради Безпеки, право вето застосовувалося до п’ятнадцяти разів з боку деяких постійних членів, коли йшлося про прийняття важливих резолюцій. З цього можемо зробити висновок, що миру в Сирії не буде доти, доки триватимуть ці дебати та поділи в лоні найвищого органу, завданням якого є дбання про безпеку та мир у світі», – сказав кардинал Дзенарі, згадавши і про деякі позитивні моменти, коли міжнародній спільноті вдавалося досягти порозуміння.
Відбудова і завдання Церкви
Згідно з різними оцінками, для відбудови країни потрібно 400 мільярдів американських доларів. Як розповів представник Святішого Отця в Дамаску, ООН, різні гуманітарні організації та Церкви намагаються вирішувати різні надзвичайні ситуації в тому, що стосується продовольства та охорони здоров’я. Однак, ще зовсім не почалися відбудова та запуск економіки, що вимагає сотень мільярдів доларів. Негативні наслідки для всього цього вносить корупція, а також деякі санкції. Тож існує потреба в нагальному втручанні міжнародної спільноти.
«Мир без відбудови та запуску економіки не повернеться до Сирії. “Розвиток – це нове ім’я миру”, – писав святий Папа Павло VI в енцикліці “Populorum progressio” від 1967 року. А Папа Франциск в енцикліці “ Fratelli tutti ”, цитуючи “ Centesimus annus ” святого Папи Івана Павла ІІ, говорить про необхідність гарантувати “фундаментальне право народів на утримання та поступ”», – сказав кардинал Дзенарі, говорячи про потребу «ріки» гуманітарної допомоги, щоби відбудувати лікарні, школи та інфраструктуру.
У цьому контексті, за його словами, величезним викликом, який стоїть перед релігіями, зокрема, перед християнами та мусульманами, є примирення та відновлення суспільного полотна, пошматованого протягом років війни. Церква, крім того, «активно діє через широку мережу гуманітарних проектів, відкритих на всіх, без етнічно-релігійного розрізнювання, завдяки допомозі, що надходить від добродійних інституцій з різних куточків світу».
Вдячність «милосердним самарянам»
Апостольський нунцій в Сирії прирівняв зусилля різних доброчинців до діла милосердного самарянина. За його словами, протягом цих років Сирія втратила мир, втратила людей, втратила молодь… Чимало людей втратили чи втрачають надію. «Її можна порівняти до бідолахи з притчі про милосердного самарянина: зазнавши нападу розбійників, обдерта й напівмертва залишена приниженою на узбіччі. Вона чекає, щоб її соціально та економічно підвели, щоб визнали її гідність. Через це особлива подяка лине до всіх “добрих самарян”, деякі з яких навіть віддали життя, виявляючи свою великодушну солідарність: йдеться про міжнародні гуманітарні інституції, про релігійні організації та про приватних осіб. Не дозвольмо надії померти!» – закликав кардинал Дзенарі.
