Ватиканський дипломат: свобода слова включає переконання на основі віри

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Преса та медіа є необхідними для передавання «прозорої та дійсної» інформації, а тому їхня свобода є «суттєвим елементом сприяння демократичним цінностям і справедливішому суспільству». На цьому наголосив монсеньйор Януш Урбаньчик, Постійний Спостерігач Святого Престолу при Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ), виступаючи 13 травня 2021 р. під час засідання Постійної Ради організації, зосередженого на свободі преси.

Право на думку, продиктовану вірою

Покликаючись на об’єктивні дані, тобто, на «тривожне зростання кількості» подій, які «негативно впливають на свободу преси та її суттєву роль» на всьому просторі компетенції ОБСЄ, ватиканський дипломат наголосив на праві індивідів «шукати, отримувати та поширювати інформацію та ідеї, навіть і тоді, коли йдеться про питання релігії та моралі». На жаль, за його словами, сьогодні фіксуються «випадки, що викликають занепокоєння», в яких християни чи представники інших релігій знеохочувані шляхом погроз і залякувань прилюдно висловлювати свою «думку, що ґрунтується на вірі».

Це, за словами представника Святого Престолу, не лише стає віруючим на заваді «бути активною частиною суспільства», ця нетерпимість часто набирає форм звинувачення у застосуванні «мови ненависті», що рівнозначне «прирівнюванню релігійного вірування до ненависті, зображаючи релігію як проблему». Як наголосив монсеньйор Урбаньчик, медіа повинні, навпаки, пропонувати «широку гаму точок зору, включаючи перспективу різних релігій», сприяючи таким чином вільному обмінові ідей і думок всередині суспільства.

Свобода – це також відповідальність

У цьому світлі представник Святого Престолу закликав ОБСЄ докладати зусилля, спрямовані на «прихильне сприйняття зацікавленості релігійних спільнот у тому, щоби брати участь у громадському діалозі, також і через засоби масової інформації». Водночас, він звернувся до релігійних спільнот із заохоченням «висловлювати свою думку та робити свій внесок у суспільну дискусію щодо актуальних питань», аби гарантувати багатство точок зору в суспільстві, пропонуючи «альтернативні та моральні перспективи».

В той же час, з боку ватиканського дипломата не забракло нагадування про відповідальність, адже «свобода висловлювання, як і кожне людське право, супроводжується відповідальністю, яку не можна ігнорувати». Особливо, якщо йдеться про неповнолітніх, які повинні завжди бути захищеними, слідуючи за «найсуворішими критеріями». У світлі того, що етика комунікації ставить у центрі людину та людську спільноту, як також цілісний розвиток, монсеньйор Урбаньчик закликав звернути особливу увагу на інтернет і соціальні мережі, аби «з більшим розпізнаванням і відповідальністю» запобігати маніпуляції новинами, поширенню дезінформації та пропагуванню fake news.