Міжнародна католицька міграційна комісія поширює солідарність з мігрантами

Світлана Духович – Ватикан

Останніми тижднями у ЗМІ почастішали повідомлення про трагедії, що трапилися з мігрантами та біженцями, які тікали зі своїх країн через море на саморобних човнах, намагаючись потрапити до Європи. Одне з останніх повідомлень надійшло в суботу, 7 серпня 2021 р., коли човен перекинувся біля узбережжя Дахли, міста в керованій Марокко частині Західної Сахари. Понад 40 осіб вважаються пропалими без вісті, 10 вдалося врятувати. За оцінками Міжнародної організації з міграції, лише цього року понад 1140 осіб загинули, намагаючись мігрувати до Європи з таких країн, як Лівія та Туніс.

Багато католицьких благодійних організацій пропонують мігрантам та біженцям руку допомоги. Однією з найважливіших католицьких організацій, що трудяться у цій галузі, є Міжнародна католицька міграційна комісія (International Catholic Migration Commission, ICMC), що базується у Женеві й об’єднує представників єпископських конференцій з усього світу. ICMC допомагає біженцям, шукачам притулку, внутрішньо переміщеним особам, жертвам торгівлі людьми та мігрантам, незалежно від їхньої віри, раси, етнічної чи національної приналежності.

Про діяльність цієї комісії в нещодавньому інтерв’ю для Vatican News розповів її Генеральний секретар монсеньйор Роберт Вітілло.

Обмін інформацією

Він зазначив, що ICMC була заснована 70 років тому, у 1951 році, Папою Пієм XII, як мережа всіх єпископських конференцій та інших католицьких організацій та установ, що відповідають на потреби мігрантів та біженців у всьому світі. Секретаріат цієї комісії в Женеві, за його словами, намагається допомогти своїм членам через забезпечення інформацією про глобальні та регіональні міграційні ситуації та тенденції, заохочуючи їх ділитися своїм досвідом, а також проблемами для взаємного навчання та розвитку потенціалу.

Допомога на місцях

Міжнародна католицька міграційна комісія, як підкреслив монсеньйор Вітілло, займається також безпосереднім плануванням відповідей на деякі широкомасштабні надзвичайні ситуації, пов'язані з міграцією та біженцями. «У цих випадках, – пояснив він, – ми співпрацюємо з урядами, ООН та іншими міжурядовими організаціями для того, аби забезпечити захист та відповісти на основні людські потреби в країнах, які реагують на масштабні переміщення мігрантів та біженців. Наприклад, тепер ми пропонуємо гуманітарне планування в Йорданії, Пакистані та Малайзії. Там ми пропонуємо грошову допомогу на харчування та оренду, медичну допомогу, психічне здоров’я та інші консультації. Ми дбаємо про те, аби жінки та діти мали захищені місця, де вони могли б спілкуватися без загроз насильства чи дискримінації. Ми допомагаємо жертвам сексуального та ґендерного насильства».

Освіта й виховання

Одиним із спосібів допомоги мігрантам та біженцям, який втілює ICMC, є підтримка у сфері освіти, що включає як офіційне навчання в деяких місцях, так і неформальне навчання для тих дітей і навіть дорослих, які не мають доступу до офіційної шкільної системи в тих місцях, де вони шукають притулку та захисту. ICMC фінансує професійне навчання, щоб мігранти та біженці могли розвинути навички, які допоможуть їм знайти працю або навіть розпочати власний малий бізнес.

Допомога при переселенні

Генеральний Секретар Міжнародної католицької міграційної комісії пояснив, що згідно з термінологією ООН, існує три рішення для примусового переміщення: перше – це безпечне та добровільне повернення додому, коли існують безпечні для цього умови; другий – це інтеграція в країни, де вони вперше просили притулку; і третє – це довгострокове переселення. «Я повинен сказати, – зауважив священик, – що з усіх біженців та внутрішньо переміщених осіб у світі, що становлять понад 85 мільйонів, лише приблизно один відсоток має шанс отримати дозвіл на постійне переселення до третьої країни. Але ICMC бере участь у такій діяльності з переселення; ми співпрацюємо з урядом США, а віднедавна, також і з низкою європейських країн для сприяння та підготовки заяв про переселення в ці країни. Ми проводимо початкове опитування цих біженців, збираємо необхідну документацію, допомагаємо державним службовцям під час перевірки цих заяв, а потім допомагаємо організувати необхідні медичні огляди, а коли заявників приймають на переселення, ми організовуємо переїзд до їхніх нових домівок. Ми також надаємо культурну орієнтацію та освіту біженцям, які будуть переселені, щоб вони більше дізналися про країну, яка готова їх прийняти, а також інформуємо про способи пошуку роботи, про їхні юридичні обов’язки та про те, як найкраще пристосуватися до нових життєвих викликів у країнах переселення».

В цьому ж напрямку своєї діяльності ICMC також направляє експертів з правового та соціального захисту до Верховного комісара ООН у справах біженців та до ЮНІСЕФ, щоб підтримати ці міжнародні установи в забезпеченні належного захисту та допомогти урядам країн, у які вперше прибувають мігранти та біженці. Експерти допомагають визначити осіб з особливою уразливістю, яким потрібно надати дозвіл для переселення.

Адвокація інтеграції

Очільник ICMC зазначив, що однією із сфер їхньої діяльності є також адвокація, особливо, у співпраці з Верховним комісаром ООН у справах біженців та Міжнародною організацією з міграції. «Ми скликаємо організації громадського суспільства на Глобальний форум з міграції та розвитку, – додав монсеньйор Вітілло, – та працюємо з групами, які займаються впровадженням Глобального договору про біженців та Глобального договору про мігрантів. Безумовно, однією з важливих проблем адвокації, в якій ми беремо участь, є інтеграція. У Європі ми маємо окрему організацію, ICMC Europe, яка організовує навчання та обмін досвідом, особливо з муніципалітетами, релігійними спільнотами, неурядовими організаціями та громадянським суспільством по всій Європі, допомагаючи їм впроваджувати найкращі шляхи інтеграції мігрантів та біженців, а також краще розуміти внесок, який ці мігранти та біженці роблять у приймаючих країнах та громадах. Це особливо важливо в таких місцях, як Європа, де простежується значне збільшення кількості літніх людей та зменшення кількості молодих людей. У цьому випадку мігранти та біженці можуть зробити динамічний внесок в економіку та принести багато іншої користі для загального добробуту суспільства».

Монсеньйор Роберт Вітілло пригадав слова Папи Франциска про те, що інтеграція – це двостороння дорога, вона приносить користь не лише мігрантам та біженцям у приймаючих країнах, але й місцевому населенню, бо прибульці приносять із собою особливі навички, культуру, віру, традиційні та сімейні цінності, роблячи, таким чином, великий внесок у суспільство, яке їх приймає.