Архиєпископ Ґаллаґер: забезпечити всіх їжею – це моральний обов’язок

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Культурою піклування» замінити «культуру відкинення», аби «захистити гідність, притаманну кожній людині та зберегти наш спільний дім». Так можна підсумувати заклик, з яким архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами, звернувся в рамках першого саміту ООН щодо продовольчих систем. Очільник ватиканської дипломатії назвав цю зустріч «важливою та нагальною» ініціативою, оскільки існує невідкладна потреба в міжнародній діяльності, спрямованій на перетворення продовольчих систем і боротьбу з відсутністю продовольчої безпеки та недоїданням. «Доступ до їжі – це фундаментальне право людини, суттєве для гідного життя. Забезпечити всіх їжею – це моральний обов’язок», – наголосив він.

Ганьба ХХІ століття

Покликаючись на слова Папи Франциска, архиєпископ Ґаллаґер підкреслив, що в ХХІ столітті «голод є не лише трагедією для людства, але підставою для сорому». З цього випливає заклик перейти від слів до дій, тобто, «від декларацій та окреслення стратегій до ефективних і невідкладних вчинків».

У цьому контексті представник Святого Престолу ставить запитання, що потрібно для трансформації світових продовольчих систем, аби сприяти сталому розвиткові, відродити соціальні системи після пандемії та захистити цілісність планети? Відповідь він пропонує шукати в семи фундаментальних принципах, якими є зростання стійкості, посиленні місцевих економік, покращення харчування, зменшення марнування продовольства, пропозиція здорових і доступних для всіх режимів харчування, екологічна сталість і пошана до місцевих культур.

Першочергові засоби

Просто нагодувати голодних недостатньо, як стверджує очільник ватиканської дипломатії, потрібно також «надати бідним і тим, які перебувають в ситуаціях уразливості, необхідні ресурси для того, щоби утримувати себе самих та свої сім’ї у довгостроковій перспективі». В конкретному вимірі це означає запропонувати можливості для використання та придбання землі, фінансових ресурсів і необхідний вишкіл.

Сталі продовольчі системи та циркулярні моделі виробництва та споживання, є, за словами архиєпископа Пола Ґаллаґера, першочерговими засобами на шляху до «чесного та справедливого існування». В цій сфері важливу роль, додає він, відіграють також наука та просунуті технології, лиш би цей підхід керувався «етичними принципами, спрямованими на сприяння цілісному людському розвиткові та досягнення спільного добра». Йдеться про те, щоби людський, економічний, екологічний і технологічний виміри були інтегрованими в баченні продовольчих систем. І цього можна досягти також і завдяки допомозі Святого Престолу «шляхом численних ініціатив Католицької Церкви, які вона здійснює по всьому світу».