Ватиканський дипломат в ОБСЄ: війна – це поразка міжнародного права
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Що ми, як члени міжнародної спільноти, можемо зробити для того, щоб зменшити загрозу порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту?» – таке запитання монсеньйор Януш Урбаньчик, Постійний Спостерігач Святого Престолу при ОБСЄ, поставив наприкінці зустрічі, що відбувалася у Відні на тему «Міжнародна співпраця з метою реагування на порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного законодавства в сфері прав людини». Ватиканський дипломат наголосив, що війна вже сама в собі є порушенням міжнародного правопорядку, «глибоким провалом міжнародного верховенства права».
Основа миру – пошана прав
Представник Святого Престолу нагадав, що з часу прийняття у 1975 році Гельсінських угод, універсальні права людини та фундаментальні свободи визнаються «суттєвим фактором для миру, справедливості та добробуту, необхідних для забезпечення розвитку приязних стосунків та співробітництва між собою та між державами». А тому порушення прав і фундаментальних свобод є загрозою для миру.
В цьому контексті Ватиканський дипломат цитує слова Папи Франциска, який від самого початку «неприйнятної збройної агресії проти України» звертав увагу на постійне порушення фундаментальних прав, наполягаючи на необхідності знову повернутися до пошани міжнародного права. «Кров і сльози дітей, страждання жінок і чоловіків, які захищають свою землю або втікають від бомбардувань, потрясають наші сумління. Людству вкотре загрожує збочене зловживання владою та частковими інтересами, що прирікає беззахисних людей на будь-які форми брутального насильства», – писав Папа учасникам третіх Європейських соціальних днів, що відбувалися у Братиславі 17-20 березня.
Порушення, які є викликом для нашого сумління
Монсеньйор Урбаньчик підкреслив, що Святий Престол переконаний, що безпека та мир формуються завдяки зусиллям, щоденно спрямованим на те, щоби будувати «впорядкований світ згідно з Божим задумом, з дедалі досконалішою справедливістю між людьми». Ці порядок і справедливість «ґрунтуються не на силі військової могутності, а на щирій повазі до захисту та підтримки загальних прав людини та фундаментальних свобод, порушення яких ніколи не повинні переставати турбувати наше сумління».
