Святий Престол в ООН: миротворчі операції – знак надії на тривалий мир

Світлана Духович – Ватикан

В епоху, коли світ переживає екологічну кризу, коли збільшуються випадки порушень прав людини та загострення конфліктів, миротворчі операції ООН є знаком надії на те, що, працюючи разом, країни зможуть подолати загальнопоширену байдужість і сприяти справедливому та тривалому миру в регіонах, охоплених насильством. Таке переконання висловив Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН архиєпископ Ґабріелле Каччя, виступаючи під час одного з обговорень 77-ї сесії Генеральної Асамблеї цієї організації, присвяченого темі «Комплексний розгляд всього питання миротворчих операцій у всіх їхніх аспектах». Доповідач підкреслив, що зусилля миротворчих операцій «підтримують людську гідність і захищають невинне життя, коли держави не виконують свій обов’язок захищати та підтримувати загальне добро суспільства».

Посилаючись на душпастирську Конституцію Другого Ватиканського Собору про Церкву в сучасному світі Gaudium et Spes (78) та на енцикліку Папи Франциска Fratelli tutti (229), архиєпископ Каччя наголосив, що «Святий Престол уже давно стверджує, що мир це не просто відсутність війни, натомість, справжній мир може бути досягнутий лише тоді, коли ми прагнемо справедливості через діалог, докладаючи зусилля задля примирення та взаємного розвитку». Така перспектива, за словами доповідача, спонукає розглядати миротворчі операції в ширших рамках миробудування та розвитку, «здійснення яких забезпечує єдиний шлях до довгострокового сталого миру». Тому миротворчі операції «повинні надавати пріоритет захистові цивільного життя, сприянню та контролеві за політичним врегулюванням, а також гарантуванню та захисту прав людини.

Ватиканський дипломат пояснив, що основну відповідальність за захист цивільного населення несуть приймаючі держави, але часто їм не вистачає засобів і політичної волі для здійснення цієї відповідальності. «У таких ситуаціях миротворчі операції ООН повинні допомагати в гарантуванні безпеки некомбатантів, яким загрожує насильство», – зазначив він, додаючи, що в довгостроковій перспективі така допомога повинна включати підтримку в нарощуванні достатнього потенціалу сил приймаючої держави, а також реалізацію заходів з роззброєння, демобілізації та реінтеграції. «На ширшому рівні здатність миротворчих операцій захищати цивільне населення, – зауважив доповідач, – часто є основою їхньої легітимності серед населення приймаючої держави. Коли місіям не вдається захистити цивільних осіб, втрата легітимності ставить під загрозу всі аспекти їхніх мандатів».

Окрім свого основного завдання, яким є захист цивільного населення, миротворчі операції, як ствердив архиєпископ Ґабліеллє Каччя, повинні регулюватися чіткими, надійними та здійсненними мандатами, спрямованими на досягнення політичного вирішення конфлікту. «У цьому сенсі без цілісного підходу, який ставить спільне благо понад односторонніми інтересами, врегулювання, досягнуті шляхом переговорів, часто будуть крихкими та тимчасовими, – наголосив він. – Зерна миру можна посіяти лише там, де може процвітати людська гідність. Тому дуже втішно, що майже всі миротворчі мандати ООН включають компонент прав людини».