Обітниця прийдешнього на ймення мир
Alessandro Gisotti*
«Ви помітили, наскільки часто наші слова повторяють думки та напоумлення, що стосуються теми миру», ми чинимо це, «бо хочемо, аби ніколи Бог та історія не дорікнули нам за те, що ми мовчали перед обличчям загрози нової пожежі між народами». Ці слова, які нам безпосередньо нагадують про численні заклики, виголошені Папою Франциском протягом цього annus horribilis, який добігає до завершення, містяться у посланні, яким 8 грудня 1967 року святий Павло VI встановив Всесвітній день миру, що наступного 1 січня відзначатиметься вже 56-й раз. Це день, як пояснював Папа Монтіні, що не має на меті бути «виключно нашим, релігійним, тобто, католицьким», а виходить назустріч «прийняттю з боку всіх справжніх друзів миру». Таке відзначення, в намірах Папи, повинно було проводитися саме на початку кожного нового року «як побажання та обітниця», щоби це «мир, зі своєю справедливою та благотворною рівновагою, панував над перебігом прийдешньої історії».
Вражає покора, з якою Павло VI запропонував цю ініціативу. «Католицька Церква, – підкреслював він, – з наміром послужити і дати приклад хоче просто запропонувати ідею». Ідею, яка з бігом часу, що особливо очевидно в цьому драматичному 2022 році, набула значення пророчої інтуїції, підкресленої також тією увагою, яка кожного року, виходячи за межі церковного горизонту, надається змістові послання, яке Римські Архиєреї присвячують цьому дневі. Лише п’ять років перед його встановленням, попередник Папи Монтіні святий Іван ХХІІІ вже вкладав усі свої сили в те, щоби посприяти мирному вирішенню «Карибської кризи». З цього досвіду через рік народилася енцикліка «Pacem in Terris», на яку Павло VI безпосередньо покликається, переконаний у тому, що не слід щадити жодні зусилля, щоби підтримувати мир, «єдиний і справжній напрямок людського поступу».
Саме такий дух надихав Папу Франциска протягом цих десяти місяців перед обличчям дедалі чіткішого окреслення похмурого профілю третьої світової війни, що вже перестає бути фрагментарною. Щоби покласти край війні в Україні, яка переживає російський напад, Папа підніс десятки закликів, проголосив дні молитви й посту, підтримав різного характеру благодійні ініціативи. Він задіяв дипломатію Святого Престолу з надзвичайними зусиллями (чи ж бувало колись, щоби Папа прибув до посольства якоїсь держави?). Його не зупинила критика. Він чинив це з впертою переконаністю в тому, що можна і потрібно спробувати все, що може послужити тому, щоби запропонувати створити можливості для миру. Ось чому, навіть не знаючи, що нас чекає у році, який розпочинається, можемо бути впевненими в тому, що Папа Франциск робитиме все для того, щоби ця обітниця, яку називають миром і яку призивав Павло VI, була збереженою і на прийдешнє.
_______
* Редакційний Віце-директор Дикастерії в справах комунікації
