Ойкономія: роль жінок в економіці

Олена Комісаренко

Сьогодні 8 березня и я вітаю усіх жінок із цим святом . Сьогоднішній випуск присвячено саме жінкам та жіночності і має назву «Роль жінок в економіці».

Свою книгу «Жінка економіка»[1] сестра Алессандра Смеріллі[2] починає з питання: Що втратила економіка без погляду жінок та погляду на жінок? Цим питанням вона підкреслює подвійну ролі жінок в економіці: насамперед роблячи наголос на необхідності внеску жінок-економістів в економіку як науку, а також на недостатньому визнанні ролі жінок в економічному житті.

Говорячи про науку, сестра Алессандра зазначає що вся економіка побудована на чоловічності, тобто баченні притаманному чоловікам, бо у часи, коли економіка формувалась як наука, інакше не могло й бути. Економіка як наука була заснована чоловіком, Адамом Смітом. Складно відстежити перших жінок економістів того періоду, бо є підтвердження історичних фактів, що в ті часі для публікацій наукових робіт жінки були змушені використовувати чоловічі псевдоніми.

Щодо погляду на жінок, то перше, з чого потрібно розпочати, це звернути увагу на необхідність визнання домашньої неоплачуваної жіночої праці як власне праці. Роботи, пов'язані з доглядом і допомогою, які здебільшого виконують жінки, досі недооцінюються або взагалі не оплачуються, оскільки сприймаються як щось на кшталт сімейного обов’язку, сім'ї, любові та прихильності, а не як «справжня» робота. На жаль, ці перешкоди не подолані. Існує нагальна потреба повністю визнати важливість внеску жінок, оскільки жіноча турбота потрібна в усіх аспектах суспільного життя.

У сучасному економічному науковому середовищі дедалі більше пропозицій включають способи, здатні зробити економіку більш «жіночною». Одна з таких пропозицій, запропонована підприємицею Дженніфер Армбруст[3], називається «фемінін-ізм»: де авторка розробила пропозицію щодо більш жіночної, але не феміністичної економіки, яка базується на 12 ключових принципах. Такі основні моменти, як емпатія та доброчесність, сприяють уникненню стереотипів щодо ролі жінок і чоловіків та є інклюзивними щодо жінок.

Згідно з підходом економістки Жулі Нельсон[4], критика мейнстрімної економіки часто ґрунтується на усталених упередженнях і поширених переконаннях щодо капіталізму та індивідуалізму, критиці піддається той факт, що люди керуються виключно власними інтересами у своїх комерційних і ділових відносинах, що бізнес спрямований на отримання прибутку, що закони ринку невблаганні, і що соціальні та етичні аспекти людського буття належать до сфери, відокремленої від бізнесу і ринків. Наведені вище припущення ігнорують будь-якій вид піклування про планету та інших людей. Крім того, авторка стверджує, що розвиток економіки має чітко виражені чоловічі риси, тоді як неоплачувана робота по догляду в сім'ї, яка традиційно не включається в основну економіку, має жіночі риси.

Жулі Нельсон розрізняє жіночу, феміністичну та жіночну види економіки.

«Жіноча економіка» фокусується лише на жінках як науковцях або на жінках як суб'єктах економічних досліджень. Хоча привернути увагу до цих занедбаних сфер необхідно, але цього недостатньо. Деякі історичні праці жінок, а також ті, в яких йде мова про ринки праці чи сім'ю, насправді мають тенденцію змінювати дисциплінарні упередження щодо жінок та їх дискримінацію в реальному світі, але вони не кидають їм виклик.

«Феміністична економіка» є поєднанням феміністичної науки та економіки, і, відповідно, досліджує усіляке залучення жінок в економіку та розширює теми піклування та репродуктивності в соціо-економіному контексті.

Економістка стверджує, що говорячи про феміністичну економіку важливо не піддатися ризику:

·      відокремлювати теми пов’язанні з піклуванням від «серйозної» економічної діяльності,

·      романтизувати турботу і доглядову працю, применшуючи зусилля, пов'язані з піклуванням, і перебільшуючи їхню безоплатну природу, або звести піклування до діяльності, яка через свої жіночі риси не підходить для чоловіків[5].

«Жіночна економіка» справедливо зазначає, що людська схильність до любові, турботи, піклування та співпраці була несправедливо проігнорована, а тому надає їй пріоритетності. Вона будується на співпраці і переосмислює конкретність як неокласична економіка.

У компендіумі соціальної доктрин Церкви 251 пункт, що в п’ятому розділі, присвячено саме питанню жіночої праці у родині. Домогосподарська праця, яка слугує підвищенню якості життя людей, має бути належно оцінена суспільством і відповідно винагороджена. Також мають бути усунені всі перешкоди для прийняття відповідального рішення про народження дітей у сім’ї і подальшого виконання жінкою материнської ролі.

У шостому розділі «Праця людини», в частині під назвою «Жінки і право на працю», увага сфокусована на вираженні жіночого генію. Гарантія присутності жінок в економічному житті є необхідною для забезпечення присутності та прояву жіночого генію в усіх сферах суспільного життя. Організація праці має враховувати гідність та покликання жінки таким чином, щоб забезпечити повноцінний жіночий розвиток, при якому жінка не буде змушена вимовитись від того, що їй притаманне. Захист прав жінок в сфері праці є ефективним, тільки якщо враховує цей аспект і гарантує достойну оплату праці, страхування і соціальні гарантії.

В енцикліці «Fratelli tutti» Папа Франциск наголошує, «що ми відповідальні за вразливість інших людей» (115). Це переконання як прояв солідарності є особливо характерним для жінок. Солідарність знаходить конкретне вираження у служінні, яке може набувати різних форм у прагненні піклуватися про інших. А служіння значною мірою означає «турботу про вразливість, про вразливих членів наших сімей, нашого суспільства, нашого народу».

Багато жінок відкладають власні інтереси і бажання, служачи і дбаючи про наш спільний дім і про тих, хто є найбільш вразливим. Солідарність та піклування жінок має різноманітні форми, залежно від місцевих потреб і культурних традицій, але будь-який її прояв є ефективним способом протистояти індивідуалізму і діяти в інтересах спільноти.

Сильний і глибокий аргумент на користь важливості жіночих рис Святіший Отець Франциск висловив, звертаючись на початку 2019 року до дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі. Він наголосив, що жінки роблять незамінний внесок у побудову справедливого світу: «Жінки роблять світ прекрасним, вони захищають його і підтримують його життя». «Мир, таким чином, народжується від жінок, він виникає і розпалюється ніжністю матерів. Таким чином, мрія про мир стає реальністю, коли ми дивимося на жінок... Якщо ми переймаємося майбутнім, якщо ми мріємо про майбутній мир, ми повинні дати місце жінкам»[6].

Ойкономія як управління та піклування про спільний дім, не обмежується стінами приватного будинку, а охоплює наш спільній дім, тобто всю планету на якій ми живемо. Жіноче та чоловіче ставлення до дому дуже відрізняється і, відповідно, відрізняється спосіб мислення про те як про нього піклуватись. До сьогодні в економіці більшою мірою домінує чоловіче раціоналістичне бачення добробуту, але ойкономія додає погляд жіночності, якому характерні уважність до емоцій та міжособистісних стосунків у процесі господарювання.

__________________________________

[1] Smerilli, A. (2020) Donna Economia. Edizioni San Paolo

[2] Секретарка Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку

[3] Armbrust, J. (2018) Proposals for the Feminine Economy.

[4]

Nelson, J. A. (1995) Feminism and economics. Journal of Economic Perspectives, 9(2), 131–148.

Nelson, J. A. (2009) Between a rock and a soft place: Ecological and feminist economics in policy debates. Ecological Economics, 40(1): 1-15.

Nelson, J. A. (2010) Getting past ‘rational man/emotional woman’: comments on research programs in happiness economics and interpersonal relations. International Review of Economics, 57(2), 233–253.

Nelson, J. A. (2011) Care ethics and markets: A view from feminist economics.  In M. Hamington and M. Sander-Staudt, eds., Applying care ethics to business. Dordrecht: Springer pp. 35-53

Nelson, J. A. (2016) Husbandry: A (feminist) reclamation of masculine responsibility for care. Cambridge Journal of Economics, 40(1): 1-15.

[5] Nelson, J.A., Rotondi, V., Santori, P. (2023). Economics and the Ethics of Care. In: Rotondi, V., Santori, P. (eds) Rethinking Economics Starting from the Commons. Contributions to Economics. Springer, Cham.

[6] Francis (2019) Address of His Holiness Pope Francis to the Members of the Diplomatic Corps Accredited to the Holy See for the Traditional Exchange of New Year Greetings, Monday, 7 January 2019, in Vatican, https://www.vatican.va/