Багатство коріння францисканської думки для Братерської Економіки

Олена Комісаренко

У попередніх випусках ми неодноразово розглядали Економіку Франциска як ініціативу Святішого Отця, натхненну харизмою святого Франциска Ассізького. Саме ця діяльність найбільш широко відображує суть християнського погляду на сучасне економічне життя. У минулому випуску ми мали можливість поспілкуватись з Іванною Бойко, учасницею цьогорічної літньої школи Економіки Франциска, яка проходила францисканському санктуарію Ла Верна. Іванна зазначила, що таке місце проведення заходу спонукало її та інших учасників повернутись до початків та задуматись про глибину духовного капіталу, який так потрібен для відповіді на сучасні економічні виклики.

Завдання полягає не в тому, щоб повернутися до життєвого устрою, характерного для періоду життя святого Франциска Ассізького, а в тому, щоб мріяти і проектувати новий історичний етап, відштовхуючись від жаги гуманності та братерства. Ці аспекти якнайкраще висвітлюються у харизмі святого Франциска з Ассізі, чий образ залишатися актуальним джерелом натхнення тому, що у сьогоднішні складні часи необхідно впроваджувати нову економічну модель, засновану саме на гуманізмі братерства. Сьогодні поговоримо саме про братерство, яке лежить в основі францисканської економічної думки, що слугує базою тих змін, до яких нас закликає Папа Франциск.

Принцип братерства

Починаючи з 12 століття відродження міст і ринкове відродження багато чим завдячують мисленню і практиці богословів і проповідників, особливо тих, що належали до францисканської течії. Вираження societas, як буття і життя разом у спільноті людей, почалось тоді, коли Франциск направив ченців у міста, щоб вони свідчили і проповідували євангельське вчення братерства, яке мало форму милосердя, задоволення основних потреб і співпраці. Міста Італії і життя, яке в них тривало, а також численні проблеми, пов’язані зі співіснуванням купців, ювелірів, кушнірів, ткачів та інших ремісників, були своєрідним відображенням здатності спільноти до сприйняття християнського вчення.

Згідно з матеріалами виставки «Братерська Економіка», проведеної при базиліці святого Франциска в монастирі Сакро-Конвенто в Ассізі, основою і методом нової економіки, натхненної святим з Ассізі і пропагованої францисканцями, є принцип братерства, поєднаний з принципом меншості: визнання всіх дітьми одного Отця, та приналежними до однієї родини людства. Якщо поглянути на світ і створіння як на дар від Бога (Творця і Отця всього), то приходить як первинне осмислення дару, безоплатності, піклування про людську особистість, так і вселенського і космічного братерства. Саме від цього фундаментального погляду походять ідеї перших «кас взаємодопомоги» Монті ді П'єта та Монті Фрументарі, які запропонували альтернативу церковній забороні тих часів на відсоткові позики і заклали основу для фінансової діяльності майбутнього. «Через більш ніж вісім століть брат Франциск повертається, щоб підтвердити, що людина, створена на образ Божий, створена для спілкування: з Богом, зі своїми братами і сестрами та "cum tucte le creature" (з усіма створіннями)».

Зміна парадигми: цілісне бачення

Відповідно до енцикліки «Laudato sì», наш спільний дім – ойкос – це єдине ціле, тому братерська економіка, заснована на людських стосунках, нездійсненна без цілісної екології та антропології. Для розвитку нової моделі розвитку необхідно враховувати напрямки, які не були повноцінно присутні в сучасній економічній культурі, тобто якість життя і взаємини між людьми, народами та екосистемою. За словами Папи Франциска «Нам дуже потрібен гуманізм, який може звести воєдино різні сфери знань, включаючи економіку, для формування більш цілісного та інтегруючого бачення»[1].

Проте, важливо зазначити, що францисканське бачення не пропонує конкретної економічної теорії або моделі в буквальному розумінні. Йдеться про джерело натхнення для тих, хто працює над проблемами сучасної економічної ситуації у світі та для тих, хто розробляє нові напрямки економічного розвитку і турботи про навколишнє середовище.

Братерство - основа спільного блага.

Братерство – це ключове слово, яке якнайкраще, виражає необхідність спільного блага. Як неодноразово підкреслював Папа Франциск, суспільство, в якому бракує почуття братерства, не здатне до прогресу і не має майбутнього. Відповідно, нам потрібно відтворити братерство в соціальному та економічному житті: воно охоплює практику безкорисливості, дару, солідарності, спільного використання та взаємності.

Святий Франциск Ассізький заснував спільноту «Frati Minori», що у перекладі означає «менші брати». Ця назва нагадує про зв'язок рівності, служіння та взаємної відповідальності. Братерство живе в конкретних проявах щедрості та буття у взаємозв'язку як соціальній цінності, а також в атмосфері співпереживання, простоти і довіри. Життя євангельського братерства в перспективі убогості та меншості приваблювало людей усіх соціальних верств, роблячи їх простішими та уважними до всіх оточуючих, а особливо до найбільш потребуючих.

«Fratelli tutti»

«Fratelli tutti, – написав святий Франциск з Ассізі, звертаючись до всіх братів і сестер і пропонуючи їм спосіб життя з присмаком Євангелія», – саме такими словами починається енцикліка Святішого Отця Франциска, присвячена братерству і суспільній дружбі. Святий Франциск заохочує до любові, яка не має географічних та просторових обмежень та називає блаженним того, хто любить свого брата, пояснюючи, що не завжди ближнім є той, хто поряд. В цьому розумінні відображається суть відкритого братерства, яке формує фундамент для любові кожної людської особи, незалежно від того де вона знаходиться, народилась чи проживає.

Святіший Отець в цій енцикліці критикує модель однорідної культури, яку вводить глобальна економіка, тому що вона виправдовується глобалізацією, яка «нас зближує, але не робить братами»[2]. Папа Франциск вважає, що ми дедалі більше усамітнюємося у сучасному світі, в якому переважають індивідуальні інтереси і слабнуть спільноти. У пункті 33 Святіший Отець чітко говорить нам, що ми «втратили смак братерства».

Потреба сучасності у братерстві

У багатьох контекстах дедалі частіше відчувається жага до братерства, яку ми можемо свідчити у прагненні людства до формування спільноти, та у нагальній потребі встановлення якісно нових взаємин між громадянами, в тому числі і нових індустріальних відносин. Для вираження принципу братерства в економічному контексті важливо визнати і надати більшої ваги солідарності між працівниками, сприяти діалогу між нашою ідентичністю і культурою, а також ідентичністю та культурою інших.

Таким чином, Економіка Франциска являє собою шлях до пізнання мрії та ознак нового економічного гуманізму основаного на братерстві, що за допомогою нових категорій мислення та практики може відповідати очікуванням сучасної людської особистості та Божому задуму.

[1] LS 141

[2] Бенедикт XVI, Енцикліка Caritas in veritate (29 червня 2009), 19: AAS 101 (2009), 655