В очікуванні візиту Папи до Монголії: католицько-буддистський діалог
о. Яків Шумило, ЧСВВ / Victor Gaetan – Ватикан
Від 31 серпня до 4 вересня Папа Франциск здійснить Апостольську подорож до Монголії, яка встановила дипломатичні відносини з Ватиканом у 1992 році. Це перший візит до цієї країни Наступника апостола Петра. Левова частка населення цієї країни є буддистами, а тому Католицька Церква, враховуючи ці обставини, активно провадить міжрелігійний діалог, будуючи відносини задля спільного блага. Про особливість взаємин між католиками та буддистами у Монголії розповідають секретар Дикастерії міжрелігійного діалогу о. Індуніл Джанакаратне Кодітхувакку зі Шрі-Ланки та Апостольський префект Улан-Батору кардинал Джорджо Маренго для інформаційної агенції Fides.
Релігійна ситуація у Монголії
Населення Монголії налічує 3 мільйони триста тисяч осіб. Згідно з національним переписом 2020 року, 52% громадян сповідують буддизм, 41% вважають себе «нерелігійними», 3,2% є мусульманами і 1,3% населення зараховує себе до християн. Майбутнє паломництво Святішого Отця є своєрідною кульмінацією десятиліть зустрічей буддистів і християн. Завдяки Дикастерії міжрелігійного діалогу, Федерації азіатських єпископських конференцій (FABC), іншим інституціям з міжрелігійного діалогу та окремим діячам, які віддали свої життя за краще взаєморозуміння, було досягнуто величезного прогресу в розбудові міжрелігійного діалогу. Десятиліття місіонерської та дипломатичної праці заклали основу Апостольського візиту, який включатиме екуменічну та міжрелігійну зустріч, що є протиотрутою проти конфліктів та демонізації опонентів.
Взаємні кроки до діалогу
Секретар Дикастерії міжрелігійного діалогу о. Індуніл Джанакаратне Кодітхувакку зазначає, що діалог між релігіями у Католицькій Церкві є «еволюційним процесом». Головним поштовхом для цього він вважає Другий Ватиканський Собор, зокрема Декларацію Nostra Aetate. Священнослужитель описує себе як «народженого в міжрелігійному діалозі», оскільки його мати виросла в буддистській родині та стала католичкою, коли вийшла заміж. Серед його сусідів і однокласників були буддисти, мусульмани і християни. «Я виріс у плюралістичній культурі, і цей плюралізм сформував моє наставлення, моє сприйняття, мій світогляд», – пояснює він. Викладаючи місіологію в Папському Урбаніанському університеті, о. Індуніл також сприяв знайомству своїх студентів з особливостями життя буддистських ченців.
Окрім жестів доброзичливості, пов’язаних із привітанням для «друзів-буддистів» на їхні священні свята, Дикастерія міжрелігійного діалогу активно провадить богословський діалог. Наприклад, в листопаді у Бангкоку (Таїланд) відбудеться вже сьомий буддистсько-християнський симпозіум на тему «Буддисти і християни: зцілення ран людства за допомогою Каруни і Агапе». Перший буддистсько-християнський симпозіум, організований Дикастерією з міжрелігійного діалогу, відбувся у 1995 році в буддистському монастирі Ґаосюн, що розташований у Тайвані. А через три роки другу зустріч приймав бенедиктинський монастир в індійському місті Банґалор.
Кроки Церкви на шляху до пошуку того, що об’єднує
«Ми живемо в епоху, коли племінний конфлікт зростає», – зауважує о. Кодітхувакку. Йдеться про те, що у суспільстві племінного ладу людина сильно прив’язана до власної групи. «Людина думає лише про свою власну групу. Інші можуть існувати, але вони другорядні. Натомість Папа Франциск сприяє братерському суспільству», – розповідає секретар Дикастерії міжрелігійного діалогу, додаючи, що міжрелігійний діалог від самого початку сприяв братерству. «Навіть якщо кожен глибоко вкорінений у власній ідентичності, ми намагаємося відкритися до іншого з повагою та розумінням. Це не означає приховування або скасування наших розбіжностей. Відмінності залишаються. Релігії не є рівнозначними. Але в той же час поважається різноманітність і, на основі загальнолюдських цінностей, ми намагаємося зробити цей світ кращим», – роздумує о. Кодітхувакку.
За словами кардинала Джорджо Маренго, Апостольського префекта Улан-Батора, участь у спільних наукових подіях між католиками та буддистами були для нього чудовою можливістю дізнатися більше про розмаїття буддистського світу. Для Католицької Церкви в Азії релігійна багатоманітність спонукає розвивати необхідний діалог. Тому на своїй першій пленарній асамблеї у 1974 році Федерація азіатських єпископських конференцій взяла за керівний принцип образ Азійської Церкви як Церкви діалогу. Чотири роки по тому це об’єднання єпископів Азії заснувало Департамент у справах екуменізму та міжрелігійного діалогу, який сприяв взаємодії на місцях.
Співпраця на користь спільного блага
Діалог між християнством та буддизмом охоплює різні рівні взаємин. У 1960-х і 1970-х роках католицький чернечий Орден святого Венедикта зробив ще один крок в напрямку взаємин між католицькими та буддистськими монахами, утворивши інституцію під назвою Dialogue Interreligieux Monastique-Monastic Interreligion Dialogue (DIM-MID), яка уможливила тісніші контакти між християнськими монастирями та східними релігіями. Протягом останніх тридцяти років відбулося більше ніж 15 обмінів, які уможливили тривале перебування буддистських ченців у християнських чернечих громад і навпаки.
Пхра Аніл Сак’я, буддистський науковець і помічник голови королівського буддистського монастиря Ват Бовон в Бангкоку, був першим монахом, який отримав грант від короля Таїланду на вивчення соціальної антропології в Кембриджському університеті Великої Британії. Відтоді він пізнавав різні країни та традиції. Цей буддистський монах поетично розповідає як зустрічався з Папою Франциском під час його Апостольської подорожі до Тайланду, та про свою участь у конференції про сталий розвиток, організовану Святим Престолом. Саме він першим привітав Апостольського префекта Улан-Батора Джорджо Маренго, коли Папа Франциск оголосив імена нових кардиналів у 2022 році.
Отож, Апостольська подорож Святішого Отця до Монголії стане кульмінацією зростаючого братерства з представниками буддизму. Як пише Префект Дикастерії міжрелігійного діалогу кардинал Міґель Анхель Аюсо Ґіхот, «супроводжувані діалогом братерства та пошани Папи Франциска, буддисти та християни з усього світу змогли знайти творчі шляхи взаємообміну радощами та містерією життя, а також співпраці для спільного блага всіх та збереження нашого спільного дому».
