Шукати

Cookie Policy
The portal Vatican News uses technical or similar cookies to make navigation easier and guarantee the use of the services. Furthermore, technical and analysis cookies from third parties may be used. If you want to know more click here. By closing this banner you consent to the use of cookies.
I AGREE
Allegro giocoso, ma non troppo vivace
Розклад Podcast
Джіна і Джампаоло Джіна і Джампаоло 

Італійська родина відкриває двері свого дому для тих, хто втікає від війни

Подружжя з маленького міста на півночі Італії, разом зі своїми трьома дітьми, відкрили двері свого дому для українського юнака. Цей досвід навчив їх, що «ті, хто приймають, повинні слухати, щоб розуміти, шанувати і дарувати спокій».

Світлана Духович / Francesca Sabatinelli – Ватикан

«Кажуть, що італійська мова дуже легка, але, насправді, це не повністю так. Хоча за два місяці я вже трошки можу спілкуватися нею». В Італії Данилові, окрім мови, яку він поступово вивчає, подобається менталітет, люди та архітектура: «Тут, в Італії, все дуже гарно», – каже він. Цього українського юнака з щирою та відкритою усмішкою та допитливим поглядом, який уважно вивчає все навколо, прийняла італійська сім'я з містечка Бассано-дель-Ґраппа, що у північноіталійській провінції Віченца. Джіна і Джампаоло разом зі своїми трьома дітьми відкрили Данилові двері свого дому після досвіду, який вони пережили завдяки ініціативі мирянської організації «Італійська Католицька Акція», до якої вони належать, і яка дозволила їм познайомитися і прийняли в своїх домівках молодих людей з України. «Це був досвід, який став для нас даром, великим багатством – зазначила Джіна в інтерв’ю для Радіо Ватикану - Vatican News. – Ми почули важкі історії, історії про зранені життя, позначені війною, і це спонукало нас до того, щоб увійти в історію цих молодих людей і зрозуміти трагічність ситуації, яку вони переживають».

Кожен робить свій внесок

Звідси зародилося рішення італійської родини «ще більше відкрити своє серце» для тих, хто потребує. «Звичайно, на початку, – каже Джампаоло, – було певне хвилювання, але воно зникло відразу після того, як Данило переступив поріг нашого дому і познайомився з нашими дітьми. Спільний вибір спонукав членів сім'ї робити все можливе, щоб допомогти Данилові адаптуватися, і сьогодні він бере участь у волонтерській діяльності в місцевому Карітасі та і інших організаціях, а один із синів Джіни та Джампаоло залучає його до гри в баскін, що є різновидом баскетболу, де звичайні гравці грають разом з людьми з обмеженими можливостями. «Коли я переїхав з окупованих територій, – пояснює молодий українець, – я жив у Запоріжжі сім місяців, і там була благодійна організація Карітас, і там теж я займався волонтерством. Я це роблю, бо мені допомагають, і я теж хочу подати руку допомоги і допомогти людям». «Оскільки це було рішення всієї сім’ї вибір, – продовжує Джампаоло, – ми всі стараємося допомогти Данилові вписатися в наш соціальний контекст».

Спілкування і відкритість

Як і для інших людей, які втекли від війни в Україні, для Данила одним з найскладніших аспектів був страх, спричинений бомбардуваннями і вибухами, але останніми місяцями йому поступово вдається долати те, що він пережив. «Коли є якісь гучні звуки, то я ще лякаюсь, але вже не так сильно, як раніше. Буває тяжко…Часто згадую, що і мама залишилась там, і тато залишився, і вся сім'я там...». Хлопець підтримує постійний зв'язок зі своєю сім'єю, і це його заспокоює. Він потроху зможе залишити позаду переживання і страхи, які породжує кожна війна.

Джіна і Джампаоло, а також їхні діти, тим часом мали можливість познайомитися з молодою людиною, яка відрізняється від них за національністю, звичаями і культурою. Цей досвід, як пояснює Джіна, насамперед, навчив їх слухати, «тому що той, хто приймає, повинен слухати, щоб зрозуміти, слухати, щоб поважати і слухати, щоб дарувати спокій тим, кого приймають». «Я вчуся також порівнювати слова, які вживаються, тому що кожне слово є носієм ідеї, кожен вираз є носієм думки. І тому ми з Данилом говоримо про різні значення слів у наших мовах, він дуже уважний до слів. І це дуже розширює горизонт», – розповідає вона.

Солідарність заради надії на майбутнє

Історію Данила, Джіни та Джампаоло слухає Марія, також з України, яка нещодавно взяла участь у 18-й Національній Асамблеї Італійської Католицької Акції Церкви. Вона також вже раніше приїжджала в Італію на запрошення цієї організації, і як і Данило, також потрапила в сім'ю, яка тепер, за її словами стала її італійською родиною, «тому що після якихось таких страшних подій в Україні, після обстрілів вони нам щоразу пишуть, питають: “Чи ви живі, чи з вами все гаразд?”. Вони постійно хвилюються за нас, піклуються і кажуть: “Якщо вам щось потрібно, просто напишіть, просто скажіть”».

Будучи гостями «Католицької Акції», молоді українці мали можливість розповісти про свою країну, і це було для них цінною можливістю. «Це дійсно трагедія в центрі Європи, про яку не можна забувати, – підкреслює Марія, – бо в іншому випадку доля України буде під питанням, і нам буде дуже важко вистояти самим без підтримки світу. Тому перебування в Італії дало можливість нагадати про те, що ми є, і ми сподіваємося на солідарність, підтримку і не хочемо бути забутими». Для Марії, Данила і всіх молодих людей в Україні ця підтримка допомагає підживлювати надію, що вони й надалі житимуть в країні, яка дозволить їм будувати своє майбутнє так, як вони хочуть: «Ми хочемо, щоб наші думки були вільними, щоб ми могли висловлювати свою думку. Ми хочемо, щоб процвітала наша культура, мова», – наголошує дівчина.

02 травня 2024, 12:19
Prev
February 2025
SuMoTuWeThFrSa
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
232425262728 
Next
March 2025
SuMoTuWeThFrSa
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031