Гібридизація праці: соціальні та етичні аспекти

Олена Комісаренко

На перший погляд, концепція «гідності праці» зрозуміла. Традиційно, вона означає, що робота є гідною, якщо вона сприяє розвитку чеснот людини, і робить її процвітаючою. У цьому сенсі поняття гідності не стосується внутрішніх властивостей самої роботи, а умов, які робота повинна задовольняти, щоб дозволити працівникам залишатися людьми, а не відчужувати їхню людяність. Сьогодні поговоримо про те, як у сучасному процесі технологічного розвитку можливо втілити шляхом гібридизації розуміння гідності праці, що залежить від людської гідності та є її відображенням.

Гідність праці як відображення людської гідності

Основною умовою є те, що оскільки всі люди мають однакову моральну гідність, то й робота, яку вони виконують, повинна мати однакову гідність, незалежно від рівня матеріального відшкодування. Робота по суті має гідність, оскільки вона допомагає гуманізувати людину, тобто вона є гідною, якщо поважає автономію людини і сприяє реалізації людських чеснот. Іншими словами, щоб вважатись гідною, робота – зі своїми якостями та властивостями – повинна бути спрямована на виконання людиною, а не навпаки (робота «для людини», а не людина «для роботи»). Ось у цьому полягає суть її гідності.

Поняття гідності праці набуває сенсу і цінності лише в тому культурному контексті, де існує певне розуміння і цінність поняття людської особистості. Переважна цінність надається роботі, виконаній людиною, а не машиною чи роботом. Традиційний християнський персоналізм зміг симетрично і додатково застосувати поняття гідності як до праці, так і до працівника, виходячи з того, що інструменти праці мають підпорядковуватися працівнику.

Нагадаємо, що гідність праці має дві складові: суб'єктивний вимір (відповідальність, поміркованість) та об'єктивний вимір, який стосується того, що робота є гідною, якщо вона сприяє розвитку чеснот людини, яка її виконує, і робить її процвітаючою. Об'єктивна сторона передбачає, що праця як соціальна структура впливає на людську суб'єктивність. Існує неподільна взаємозалежність між суб'єктивними та об'єктивними вимірами праці, а отже, і гідності.

Нові цифрові технології значно ускладнюють питання гідності людської праці, адже інструменти праці, які раніше були пасивними, тепер наділені дедалі більшою автономією, як це відбувається у випадку використання штучного інтелекту і роботів. В цьому контексті виникають труднощі з (пере)визначенням гідності праці сьогодні. Тобто, якщо робота більше не залежить від здібностей, людина більше не є мірилом праці, а праця більше не залежить від людської волі та намірів, то в чому тоді полягає гідність праці? Відповідь на це питання спробував дати італійський професор Пʼєрпаоло Донаті в своїй роботі про гібридизацію праці[1].

Гібридизація соціальних структур

Сьогодні необхідно визнати, що зміни, запроваджені новими цифровими технологіями в роботі, вимагають підходу до праці не лише як до функціональної діяльності, але насамперед як до соціальних стосунків. Введення в використання нових технологій означає, що робочі соціальні відносини дедалі більше стають сумішшю (гібридизацією) міжлюдських взаємин і технологічних зв’язків.

Процес гібридизації починається в момент, коли робот вводиться в соціальне середовище. У цей момент соціокультурна структура, яка включає робота, впливає певним чином на людей, але вони рефлексивні і починають взаємодіяти один з одним і з роботом, що триває протягом наступного проміжного етапу. Результатом цього є новий соціальний поділ праці, разом з переглядом гідності праці. Тому ми повинні запитати себе, чи взаємодія людини і машини збільшила чи зменшила людські виміри праці, а отже, і її людську гідність.

З появою високоінноваційних технологій праця завжди була певною мірою гібридизована. Кожного разу оцінювалися переваги та недоліки як для суб'єктів праці, так і для суспільства загалом. Важливо зазначити, що якщо праця є соціальними стосунками між суб'єктами і суспільними сферами, то трудові контракти повинні регулювати ці відносини, а не тільки виконання і винагороду. Гібридизація праці вимагає, щоб взаємодія між працівником і машиною була керованою роздумами працівника. Це означає, що працівник повинен мати можливість розмірковувати про те, як можна покращити взаємодію з машиною в аспекті гуманізації залучених осіб.

Отже, гідність праці у технологічну еру залежить від того, наскільки робота формується як соціальне взаємовідношення, що сприяє людському процвітанню. З огляду на виклики, які перед суспільством постають у зв'язку з технологічним розвитком, важливо визнати, що людські стосунки та їхня якість є ключовими для збереження гідності праці. Це дозволить нам не тільки зберегти людяність у роботі, але й забезпечити умови для справжнього процвітання людини в сучасні часи.

Інституційна та організаційна гібридизація

Технології застосовуються не лише у виробничих, але й у організаційних та інституційних процесах. Гібридна організаційна структура може допомогти творити єдину команду людей із загальною метою, але різними рівнями досвіду та інтересів. Однак, використання алгоритмів у великих компаніях може спричинити проблеми, пов'язані з рішеннями, які приймаються без урахування людських факторів. Наприклад, алгоритм може звільнити працівника через те, що він не дотримується нового робочого графіку, встановленого алгоритмом, незважаючи на особисті обставини працівника.

Цифрова трансформація суспільства покликана розробляти різні типи гібридів через різні типи соціального морфогенезу. Згідно з підходом Донаті, морфогенез, керований відносинами, – це сценарій розвитку суспільства, яке у взаємодії між людьми і технологіями розрізняє гуманізуючі та негуманізуючі форми гібридизації. Мета полягає у творенні соціальних форм, у яких технології використовуються помірковано, щоб формувати блага, які випливають із взаємин. Це вимагає, щоб виробники і споживачі технологій інтерактивно працювали разом, тобто були співавторами і партнерами у проектуванні та використанні технологій, піклуючись про те, щоб технології не повністю поглинали або заміняли людські соціальні відносини, а збагачували їх. Цифрова трансформація суспільства покликана створювати різні типи гібридів через різні типи соціального морфогенезу.

Підсумовуючи, важливо зазначити, що людські відносини і їхня якість є ключовими для збереження гідності праці. Це дозволить не тільки зберегти людяність у роботі, але й забезпечити умови для справжнього процвітання людини в нову технологічну еру. Гібридизація змінює умови відносин між людиною і роботом, тому що вони впливають один на одного через свою взаємодію і певним чином повинні адаптуватися один до одного, якщо вони мають необхідність далі перебувати у відносинах. Ця адаптація відбувається саме через взаємини, які вони встановлюють між собою. Їхні зворотні зв'язки є стосунковими, що означає, що один повинен черпати щось від іншого: людська особа переймає щось від способу функціонування робота, щоб мати змогу використовувати його можливості і, навпаки, робот вчиться чогось від поведінки людської особи, щоб адаптуватися до її потреб. Результатом цієї динаміки має бути збільшений людський потенціал.

_________________________

[1] https://www.pass.va/en/publications/studia-selecta/studia_selecta_03_pass/donati.html