Людська увага як товар. Виклики так званої «економіки уваги»
Олена Комісаренко
У нашій рубриці «Ойкономія: християнський погляд на економічне життя» цього разу ми поговоримо про феномен економіки уваги, який став одним із ключових викликів сучасного цифрового світу. Увага людей перетворилася на цінний ресурс, що активно використовується технологічними гігантами для досягнення комерційних цілей, що викликає серйозні моральні та етичні питання.
Що таке економіка уваги?
Концепція економіки уваги[1] бере свій початок з ідеї, що перенавантаження інформацією є економічною проблемою. Вперше цей термін був запропонований американським політологом Г. А. Саймоном ще у 1960-х роках, але він набув особливого значення в епоху цифрових технологій та масового поширення інтернету. Суть економіки уваги полягає в тому, що інформація є надлишковою і доступною в необмежених кількостях, тоді як увага людини обмежена кількістю часу та енергії, які вона може присвятити перегляду контенту.
Сучасні цифрові платформи активно борються за те, щоб залучити й утримати увагу користувачів якнайдовше. Це відбувається через розробку алгоритмів, які підбирають контент, що найбільш імовірно зацікавить користувача, утримуючи його на платформі. Кожна секунда, яку людина проводить у взаємодії з платформою, генерує дані про її поведінку. Ці дані потім продаються рекламодавцям, які, використовуючи їх, можуть створювати дедалі більш персоналізовані та ефективні рекламні кампанії. Таким чином, увага людини стала товаром, а її дані – цінним ресурсом, що має величезну комерційну вартість.
Вартість економіки уваги оцінюється в трильйони доларів. Наприклад, лише в США економіка уваги оцінювалася в 7,1 трильйона доларів у 2016 році, коли було охоплено понад 437 мільярдів годин уваги. Доходи таких гігантів як Facebook, Google, Apple, Amazon і Microsoft у 2021 році перевищили 1,4 трильйона доларів, а прибутки зросли на 55% за той же рік. Економіка уваги може додати 10-15 трильйонів доларів до світового ВВП у найближчі десятиліття.
Вплив на людей
Економіка уваги несе з собою не тільки фінансові можливості, але й значні суспільні та індивідуальні ризики. Алгоритми, що використовують платформи для утримання уваги, часто налаштовані на те, щоб стимулювати емоційні реакції користувачів. Це часто включає використання провокаційного контенту для зацікавлення, що викликає сильні емоції, включаючи страх, гнів чи роздратування. В результаті цього люди схильні переглядати контент, який може погіршувати їхній моральний стан та здоров’я, викликати залежність від платформи, а також впливати на політичні погляди та соціальні установки.
Більше того, алгоритми, що визначають, який контент бачить користувач, включає лише ту інформацію, що відповідає їхнім вже існуючим переконанням. Це обмежує їхній світогляд і знижує здатність до критичного мислення, що особливо небезпечно в контексті політичних і соціальних процесів.
Моральні та етичні виклики
Основним етичним питанням в економіці уваги є те, що увага людей та їхні персональні дані використовуються без належної прозорості та інформованої згоди. Більшість користувачів навіть не підозрюють, наскільки їхні дані використовуються для комерційних цілей. Крім того, відсутність регулювання дозволяє великим технологічним компаніям збирати та монетизувати величезні обсяги даних без належного контролю з боку державних органів або самих користувачів.
Технологічні гіганти, такі як Google, Facebook, Amazon, Microsoft, мають настільки значний вплив на економіку та суспільство, що вони фактично стали новими глобальними монополістами. Вони не тільки контролюють більшість цифрових ринків, але й впливають на політичні процеси, демократичні інститути та доступ до інформації. Це ставить під загрозу принципи справедливості, рівності та демократичних прав.
Економіка уваги має важливі наслідки для сталого розвитку, які не обмежуються лише цифровими технологіями. Поточна модель цифрових платформ є нестійкою, оскільки вона орієнтована передусім на максимізацію прибутку за рахунок людського добробуту та суспільного блага. Така модель часто нехтує глибинними потребами людини, породжуючи несправедливість, нерівність та соціальні проблеми, пов'язані з поляризацією суспільства і дезінформацією.
Шляхи врегулювання
Для створення стійкої цифрової економіки необхідно змінити підхід до управління цифровими платформами. У майбутній економіці уваги, на яку автори документу ООН вказують як на «усвідомлену» економіку, важливо змінити фокус із комерціалізації уваги на проекти, що підтримують рівновагу між економічними інтересами та людськими цінностями. Основна ідея полягає у тому, що замість підвищувати залученість користувачів через маніпулятивні алгоритми і контент, платформи повинні сприяти розвитку суспільства через підвищення добробуту людей.
У цьому підході дизайн технологій має орієнтуватися на людину та її потреби, захищати право на приватність, поважати особистий час користувачів і уникати створення умов для залежності або емоційної нестабільності. Модель усвідомленої економіки уваги покликана не тільки захистити людей від негативного впливу цифрових технологій, але й активізувати використання технологій для підтримки стійкого розвитку. Зокрема, це стосується підвищення екологічної свідомості, соціальної відповідальності та обізнаності користувачів щодо їхньої ролі у цифровому середовищі. Документ ООН також підкреслює, що така модель може стати потужним засобом досягнення цілей сталого розвитку, створюючи нові можливості для підприємців, соціальних ініціатив і взаємодії між користувачами, яка базується на справедливих і етичних принципах.
Необхідно вжити низку заходів на глобальному рівні. Перш за все, потрібне жорсткіше регулювання цифрових платформ з боку урядів та міжнародних організацій для забезпечення прозорості та захисту прав користувачів. Зокрема, це може включати розробку законів, що забезпечують контроль користувачів над їхніми даними, а також запровадження етичних стандартів для використання штучного інтелекту та алгоритмів.
Важливо також розвивати цифрову грамотність серед населення, щоб люди могли краще розуміти, як їхня увага використовується і як уникнути маніпуляцій з боку цифрових платформ. Це включає навчання користувачів тому, як розпізнавати дезінформацію, уникати залежності від соціальних мереж і відповідально використовувати свої дані.
Ще одним необхідним напрямком є впровадження альтернативних бізнес-моделей для цифрових платформ, які б не базувалися на експлуатації уваги користувачів. Наприклад, моделі, що сприяють свідомій взаємодії та надають пріоритет якості контенту над його кількістю, могли б допомогти створити більш збалансовану цифрову екосистему, орієнтовану на благо користувачів, а не тільки на прибутки корпорацій.
Економіка уваги є складним та багатогранним феноменом, що вимагає глибокого аналізу та розробки нових підходів до регулювання. Хоча технологічний прогрес і надає безліч можливостей, він також ставить перед суспільством серйозні виклики, пов’язані з маніпуляцією увагою, порушенням прав на приватність та негативним впливом на психічне здоров’я. Тільки через розробку етичних та прозорих механізмів управління даними ми зможемо створити цифрову екосистему, яка служитиме суспільному благу і захищатиме права людини.
[1] https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/attention_economy_feb.pdf