Міжнародна конференція в Римі про освіту для мігрантів та біженців
Світлана Духович – Ватикан
«Освіта для біженців та мігрантів: шляхи надії, розуміння та ефективної інтеграції» (Refugee and Migrant Education: Pathways for Hope, Understanding, and Meaningful Integration) – це назва конференції, яка відбувається з 6 по 8 листопада 2024 р. в Папському Урбаніанському університеті (Рим). Організатори заходу, серед яких – Освітня мережа для біженців і мігрантів (Refugee & Migrant Education Network, RME Network), Єзуїтська служба для біженців (Jesuit Refugee Service, JRS) та John Carroll University (США) – зібрали професорів, які займаються питаннями міграції та біженців, агенції Організації Об'єднаних Націй, релігійні та гуманітарні організації, а також мігрантів та біженців-студентів. Під час сесій та майстер-класів учасники мають можливість разом досліджувати інноваційні освітні практики, що сприяють взаєморозумінню, участі та інтеграції біженців, мігрантів та переселенців.
Кардинал Черні: освіта лікує рани, спричинені примусовою міграцією
Вранці 7 листопада роботу конференції відкрив кардинал Майкл Черні SJ, Префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку. У виступі до учасників він пригадав свій особистий досвід: йому було 2,5 роки, коли його родина покинула Чехословаччину та прибула до Канади. Це дозволило йому зрозуміти, що «коли хтось втрачає батьківщину, то ніколи не отримає іншої», адже навіть якщо знайде щось, що нагадує дім, завжди залишиться незаповненою ця «втрата культури, мови, мереж зв'язків, способів взаємодії з природою. Одним словом, це втрата того світу, в якому кожен з нас вперше усвідомив, що є створенням, благословенним Богом». І саме освіта, на думку кардинала, «дає можливість відновити частину того, що було втрачено», і здобути щось нове. «У цьому довгому процесі зцілення ран, спричинених прямим і структурним насильством, що характеризує міграцію, та вивчення того, як плекати живу надію серед зростаючих причин для відчаю, освіта є ключовим моментом», – підкреслив він.
Ентоні Чернера: Освічені люди вносять вагоміший внесок у загальне благо
«Ми бачимо освіту як інструмент для кращого життя і для того, щоб допомогти формувати громадян певної країни і тих, які недавно прибули, аби вони могли дати свій внесок у це суспільство. Тому це хороша інвестиція», – сказав в інтерв'ю для ватиканських медіа професор Ентоні Чернера, засновник Освітньої мережі для біженців і мігрантів. – Освічені люди, незалежно від того, чи народилися вони в певній країні, чи прибули до неї, роблять вагоміший внесок у благо суспільства. І ще, як католики, ми знаємо, що освіта є також тим, чого Бог хоче для нас усіх, щоб ми могли краще читати і слухати Слово Боже».
Для професора Чернера освіта – це покликання його життя. Протягом 32 років він працював у сфері католицької вищої освіти, а впродовж 22 років перед виходом на пенсію був ректором Sacred Heart University, католицького університету у Фейрфілді, штат Коннектикут (США). Потім він став президентом фонду «Being the Blessing» (Бути благословенням), який також підтримує проекти для біженців і мігрантів. «Оскільки я довший час був ректором університету і професором, – розповів він, – одного дня я подумав, що можуть зробити університети щодо ситуації з біженцями. Йшов 2015 рік, коли була криза сирійських біженців». У 2017 році Чернера вирішив організувати зустріч у Римі на тему «Біженці та мігранти в глобалізованому світі: відповідальність і відповіді університетів». Ця подія призвела до створення того, що сьогодні має назву Освітня мережа для біженців і мігрантів, до складу якої входить понад 40 учасників, серед яких університети, НУО, некомерційні організації та кооперативи. Друга конференція відбулася в листопаді 2018 року в Manhattan College в Нью-Йорку, третя – у вересні 2022 року в Папському Григоріанському університеті в Римі, і врешті – цьогорічна подія.
Основна мета Refugee & Migrant Education Network, як пояснює професор Чернера, вже закладена в її назві: створювати мережу «для розвитку кращої співпраці та взаємодії між окремими людьми, установами та неурядовими організаціями, які займаються освітою для біженців і мігрантів».
Професорка Тіна М. Факка-Мієс: дати можливість біженцю говорити за себе
Серед тих, хто творить цю мережу, є також професорка Тіна М. Факка-Мієс, яка викладає в “Коледжі бізнесу Болер” при John Carroll University. «Побачивши вплив, який тема біженців мала на наших студентів, – ділиться вона в інтерв'ю, – я особисто захотіла продовжувати шукати відповіді на проблему примусової міграції. Кожен має право на міграцію, але ніхто не повинен бути змушений це робити». Один із довгострокових ефектів мереж, таких як Refugee & Migrant Education Network, та організованих ними подій, професорка бачить у «визнанні важливості того, щоб біженець міг говорити сам за себе, про те, чого він хоче, про свої потреби».
«Ми створили курс, який дозволяє студентам отримати три академічні кредити в John Carroll University. Ми називаємо його Social Innovation Research Lab, де студенти західної культури працюють разом з біженцями або іммігрантами, щоб краще пізнати одне одного, створюючи глобальний клас і маючи більш значущий вплив, ніж ми могли б уявити. Таким чином, ми можемо надати біженцям кваліфікацію, яка допоможе їм на підприємницькому рівні, а також надати їм справжній академічний кредит за виконану роботу: ці інструменти є цінними для всіх».
