Мадагаскар: «Містечко дружби» – оаза світла й надії для найбідніших

с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан

Після Святої Меси, відслуженої для приблизно мільйона мадагаскарців, та короткого відпочинку в Апостольській Нунціатурі, вирушаючи на зустріч із священиками та богопосвяченими особами, Папа Франциск зробить зупинку соціальному осередку «Містечко дружби» в Акамасоа, що в перекладі означає «Добрі друзі», 8 кілометрів від столиці країни, та помолився за робітників біля статуї Пресвятого Серця Ісусового в кар’єрі Магатазана для видобутку каменю.

Містечко дружби

Незвичайною є історія цього соціального осередку та його засновника отця Педро Опеки, якого недаремно порівнюють з Мати Тересою з Калькутти. Цей 70-річний священик із місійного Згромадження отців Лазаристів, народився в Аргентині в родині біженців із Словенії, зумів створити оазу світла та надії для найубогіших Мадагаскару, що жили навколо величезного сміттєзвалища поблизу Антананаріву. Тепер це «Містечко дружби» об’єднує 18 населених пунктів з цегляними будиночками та брукованими вулицями. У кожному з них є крамниці, майстерні, освітлення, школа та медпункт, спортивні майданчики й каплиці. В цих населених пунктах мешкає понад 25 тисяч убогих, в школах навчається 14 тисяч учнів, будови, школи та медичні заклади створили численні робочі місця. Щороку десятки тисяч бідних з усього Мадагаскару прибувають до Акамасоа, щоб отримати потрібну поміч. А оскільки для о. Педро основою всього є віра, то недільна Свята Меса в Акамасоа – це справжнє духовне свято, що збирає понад 8000 вірних, від дітей до людей похилого віку.

Апостол найбідніших Мадагаскару

 Коли 1989 року о. Педро прибув на сміттєзвалище біля столиці Мадагаскару, він побачив пекло на землі: безкраї простори відходів були останнім притулком для знедолених, які порпались у смітті, щоб знайти поживу; серед померлих від голоду й хворіб, яких ніхто не ховав; побачив сплячих дітей, вкритих мухами, які тут виростали в крайній убогості, без освіти, без здоров’я і без майбутнього.

О. Педро Опека не знеохотився, а почав шукати допомоги та пожертв, спочатку в місцевих церковних громадах, потім у міжнародних організаціях. Насамперед він започаткував проект розробку гранітного кар’єру, розташованого поблизу сміттєзвалища, залучивши до цієї роботи всіх бажаючих. Тепер там працює понад 700 працівників. Поблизу діють столярні майстерні, де виготовляють двері, вікна, сходи, стільці та інші меблі. В «Містечку дружби» молодь має можливість отримати професійно-технічну освіту та знайти відповідну працю.

За його допомогою та під його невтомним керівництвом протягом десятиліть тисячі сімей навчились гідно жити, об’єднавшись, організували робочі кооперативи, навчились переробляти матеріали та будувати збірні будинки. О. Педро часто повторює, що бідність не є фатальністю, але сумною дійсністю, яка має свої причини і з якою можна і треба боротись. Тепер громада «Містечка дружби» фінансує себе за рахунок власно діяльності.

Відвідини Папи

В інтерв’ю для VaticanNews о. Педро Опека наголосив, що «Містечко дружби», – це діло Божого Провидіння. Коли 30 років тому він почав працювати з найзлиденнішими, ніхто не міг уявити, що тут буде збудоване містечко, якен одного дня відвідає Святіший Отець. «Папа Франциск – сіяч миру та надії, бореться з кожною несправедливістю, що принижує людину, що виключає її з суспільства, – сказав о. Петро. – Його візит – це благословення й підтримка для нас, щоб далі служити найбіднішим, допомагаючи їм вийти з крайньої убогості, крок за кроком відповідально будувати своє життя, долаючи розчарування, невдачі та повсякденні труднощі».