Християни в Японії в часи коронавірусу
Adriana Masotti / с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан
Весь світ протистоїть поширенню Covid-19. Не всі країни діють однаково та з такою ж самою невідкладністю, бо, на щастя, не всі держави та континенти постраждали однаковою мірою. Азія – це регіон, що перебуває в центрі уваги з самого початку, насамперед, звичайно Китай, потім Південна Корея та Японія. Тим більше, що наближається термін наступної Олімпіади, над приготування до якої й далі працює Японія. З тією ж самою надзвичайною ситуацією зустрілись усі країни і Японія відразу застосувала суворі запобіжні заходи. І хоч християни ізольовані, життя віри не припиняється.
Японія, розташована на азіатському континенті, де все почалося, вже кілька тижнів стикається із запобіжними заходами, які вживає уряд. У Токіо християни ізольовані, але віра не завмерла. Отець Андреа наголосив, що японське суспільство завжди було готове до надзвичайних ситуацій, отож, маски та дезінфікуючі засоби не були чимось надзвичайним, але рішення призупинити всі богослужіння не було легким.
Світ – одне велике поселення
Отець Андреа Лембо поділився роздумами, які виникли з прагнення поглянути поза свої кордони, подивитись на весь світ. "Коронавірус може бути для нас поштовхом, аби побачити багато речей, до яких ми звикли, але які суперечать справедливості та людяності. Ми виявили, що живемо в одному спільному поселенні, яким є світ і в якому всі живуть разом. Ми можемо швидко ділитися новинами через Інтернет, через соціальні мережі, і, на жаль, тепер ми також ділимось хворобою, яка поширюється в несподіваний спосіб. Ми живемо сильною людською солідарністю, яка складається з позитивності, але також із слабкості та негативу. Ми повинні думати про жертви коронавірусу в розвинутих країнах, але не можна забувати тих, хто десятиріччями страждав від голоду чи від вірусу Еболи в Африці. Не можемо забути людей, які рятуються від воєн. Адже цей вірус дає нам зрозуміти, що ми всі живемо в одному поселенні, де спостерігається велика соціальна нерівновага".
Ісус помер за всіх, тому не можемо дивитись тільки на себе
Отець Андре Лембо закликає: «Ми можемо жити солідарністю спасіння, солідарністю, що перевищує кожну культуру, кожну релігію, бо Христос віддав Своє життя на хресті за всіх. Можливо, саме тепер ми зможемо зрозуміти, що бути християнами, – це не тільки в неділю зібратись на Святу Месу, це – життя вірою. Участь у Пресвятій Євхаристії – це сопричастя солідарності, насамперед, з розіп'ятим Христом, Який взяв на Себе всі болі й тягарі світу й несе їх також і сьогодні».
На закінчення отець Лембо поділився словами одного свого молодого парафіянина, який сказав йому по телефону: « Дякую Богові, що я християнин, бо я зрозумів, що повинен бути близько не тільки з моїм народом, але з усім світом, який тепер страждає».
