«Caritas Internationalis»: переосмислити стосунки з матір’ю-землею у світлі пандемії
Світлана Духович – Ватикан
«Covid-19 повинен бути для нас закликом шанувати наш спільний дім», – такий заголовок має заява організації «Caritas Internationalis» з нагоди Всесвітнього дня молитви в намірі дбання про створіння.
Заклик до зміни
«Як послідовники Христа, ми маємо спільне завдання бути розпорядниками Божого створіння, наш добробут пов’язаний з добробутом нашої матері-землі», – пишуть автори заяви. Пандемія, за їхніми словами, сприяла усвідомленню того, наскільки «несправедливі системи створюють середовище для розповсюдження хвороб, наскільки тендітним є наше життя і наскільки ми були уразливими ще перед поширенням цього вірусу». Але, з іншого боку, пандемія – це також можливість проявити нові форми солідарності, прикладом якої може бути діяльність «Caritas Internationalis», що спрямовує значні зусилля на боротьбу з нею в різних частинах світу.
В контексті Всесвітнього Дня молитви в намірі дбання про створіння автори заяви закликають вірних замислитися над своєю роллю та обов'язками у побудові справедливого суспільства, яке дало б можливість кожному з нас жити гідно та в гармонії з матір’ю-землею.
Перші жертви – найбідніші
Члени організації «Caritas Internationalis» зазначають, що виконуючи свою працю в різних країнах, вони є свідками того, що місцеві спільноти є першими жертвами нездатності захистити наш спільний дім, і сьогодні їм потрібна негайна допомога, особливо щодо продовольчої безпеки, доступу до води та збереження екосистем.
Умови цілісного розвитку
«Caritas Internationalis» вказує на умови цілісного людського розвитку, першою з яких є захист людського життя та забезпечення стійкості екологічних, економічних, соціальних та політичних систем. Наступна умова – це визнання унікальних здібностей людини та її прагнення знань, волі, свободи та відповідальності. «В іншому випадку, – пояснюють автори заяви, – ми не можемо очікувати, що вони відчуватимуть відповідальність за світ».
Третя умова цілісного розвитку людини полягає в тому, що новий початок після пандемії повинен розглянути нові, справедливі та стійкі способи життя, беручи до уваги взаємозв’язок між пошаною до землі та екологічним, економічним, соціальним та політичним способом життя. А остання умова залежить від тих, що приймають рішення: вони повинні запроваджувати сміливі стратегії щодо збереження навколишнього середовища.
