Блаженний Хосе Ґреґоріо Ернандес Сіснерос: лікар убогих
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
У непростий період в житті країни Венесуела втішається прославою на вівтарях свого земляка, пам’ять про якого живе в народі й через сто років після трагічної загибелі. В п’ятницю, 30 квітня 2021 р., під час урочистої Святої Меси в Каракасі, столиці країни, Апостольський Нунцій у Венесуелі архиєпископ Альдо Джордано, представляючи Папу Франциска, проголосив блаженним лікаря Хосе Ґреґоріо Ернандеса Сіснероса. Церемонію повинен був очолити Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін, який був нунцієм у цій країні до призначення на теперішнє служіння, але візитові ватиканської делегації до Венесуели стала пандемія.
Лікар і науковець
Хосе Ґреґоріо Ернандес Сіснерос народився в Існоту в гірському штаті Трухільйо 26 жовтня 1864 року та був першою з шести дитиною в сім’ї. В 24 роки закінчив навчання на медичному факультеті в Університеті Каракаса. Був освіченою людиною та в 30 років спілкувався вже п’ятьма мовами. Поглиблював свої знання в Парижі та Берліні, спеціалізуючись у мікробіології, бактеріології, гістології та фізіології. Після повернення на батьківщину розпочав академічну кар’єру, заснувавши кафедру бактеріології в Університеті Каракаса, а також займався лікарською практикою.
На дорозі розпізнавання покликання
Свою професію Хосе Ґреґоріо виконував як місію, присвятивши увагу, насамперед, найубогішим, яким часто дарував ліки, придбані за власний рахунок. Постійно відчував бажання до затворницького життя, пробував вступити до картузіанського монастиря в Фарнеті в Італії, але через поганий стан здоров’я був змушений повернутися до Венесуели. Через кілька років прибув до Риму для вивчення богослов’я, і знову здоров’я змусило повернутися на батьківщину. Господь приготував йому інший шлях: стати «лікарем убогих». Своє посвячення він здійснив, ставши терціарієм Францисканського Ордену. Свою віру підтримував щоденною участь в Євхаристійній трапезі, молитвою та адорацією.
Коли Венесуелу вразила епідемія «іспанки», а чимало сімей опинилися на карантині без харчів і без лікування, блаженний Хосе Ґреґоріо кожну вільну хвилину, ризикуючи життям, проводив між хворими. Життя ж його перервалося у трагічний спосіб: 29 червня 1919 року лікаря збив автомобіль, коли він прямував до аптеки, щоби придбати ліки для літньої пацієнтки. Через кілька годин він помер у лікарні з ім’ям Богородиці на устах.
Пам’ять і пошана
Блаженний Хосе Ґреґоріо досі живе між своїми земляками. Це можна легко збагнути, прогулюючись вулицями Каракаса: мурали, пропам’ятні таблиці, фото, плакати можна зустріти в усьому місті. Лікар Ернандес зі своєю лікарською сумкою та з капелюхом на голові досі популярний серед люду, особливо, серед убогого, який і через сто років вдячний йому за віддане і безкорисливе служіння. А дорогу до прослави на вівтарях відкрило чудо – оздоровлення 13-річної Яксурі Ортеґи, яка 2017 року вижила після вогнепального поранення в голову.