Постулятор беатифікації Шумана: політичний геній, натхнений вірою

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Olivier Bonnel – Ватикан

Цими днями Папа Франциск затвердив для проголошення ряд декретів Конгрегації в справах визнання святих, між якими – декрет про визнання геройського виміру чеснот Роберта Шумана, французького дипломата й політичного діяча, що належить до «батьків-засновників» сучасної європейської інтеграції. Постать і спадщину кандидата на прославу, наступним кроком для беатифікації якого повинно стати визнання чуда за його заступництвом, в інтерв’ю для ватиканських медіа представив о. Бернард Ардура, що є постулятором цього беатифікаційного процесу й уже багато років трудиться над цією справою.

Священик зазначив, що цей «важливий крок» є плодом тривалого процесу, який розпочався у 80-х роках минулого століття в дієцезії Меца, під час якого були заслухані понад 100 свідків. Важливість цього етапу, яким є проголошення геройського виміру чеснот, за його словами, полягає в тому, що це сприятиме молитвам про його заступництво, оскільки для беатифікації потрібен Божий знак, чудо.

Сенс Європи

Слуга Божий Роберт Шуман залишив про себе згадку як людина, яка повністю посвятилася служінню іншим та спільному добру. «Що представляє постать Роберта Шумана для політиків, як на європейському, так і на національному рівнях?» – запитував наш колега, на що постулятор беатифікаційного процесу відповів:

«Думаю, що в сьогоднішньому контексті постать Роберта Шумана є актуальною більше, ніж будь-коли. Європейський Союз, в якому ми живемо, перетворився у величезну вражаючу машину, в адміністративну структуру, що має чимало здібностей. Але небезпека полягає саме в тому, щоби забути про завдання цього апарату, яким є конкретизація великого ідеалу. Цей ідеал показали Роберт Шуман і ті, кого називаємо “батьками Європи”. Це люди, які по завершенні Другої світової війни хотіли бути промоутерами примирення. Таким чином, Роберт Шуман нагадує нам про те, що для того, аби мати сенс, аби залишатися вірною своєму покликанню, Європа повинна надихати свою політику глибоким сенсом служінні людині в солідарності».

Постійне зростанні у вірі

Відповідаючи на запитання про те, як можна описати віру Роберта Шумана, священик зауважив, що не йдеться про людину, яка була експансивною, що виголошувала проповіді, але її віра була «дуже живою та глибокою». Можна сказати, що «він жив у спільності з Богом, і цей обмін любові був, деякою мірою, джерелом його діяння».

«Це був чоловік, мирянин, який жив християнським життям, постійно переймаючись тим, аби формувати свою віру. Відомо, наприклад, що змушений переховуватись у період Другої світової війни в чернечих домах, він присвятив ці роки вивченню “Суми теології” та інших творів святого Томи Аквінського. Знаємо, що він постійно читав твори святого Августина, якого міг читати оригінальною мовою, бо знав латину та греку. Таким чином, можемо сказати, що й у своєму політичному житті він дуже дбав про свою віру. Сьогодні ми б назвали це “постійним формуванням” у вірі», – сказав о. Бернард Ардура.