Сестра Магдалина Витвицька про приготування до асамблеї вищих настоятелів УГКЦ

Світлана Духович - Ватикан

«“Як я полюбив вас, так і ви любіть один одного”» (Ів 13, 34). Койнонія в житті монаших спільнот» – таку тему матиме Міжнародна асамблея вищих настоятелів та настоятельок спільнот богопосвяченого життя УГКЦ, що відбудеться у Римі від 9 до 12 листопада 2022 року. Про цей захід в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News розповіла заступниця голови Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ сестра Магдалина Витвицька,ЧСВВ.

Міжнародна асамблея вищих настоятелів та настоятельок буде проводитися вдруге. Вперше в історії УГКЦ такий захід відбувся у Львові в 2017 році, зібравши понад сімдесят учасників з 12 країн світу. А ще перед тим, як розповіла сестра Магдалина, Комісія у справах монашества УГКЦ від початку свого заснування в 2002 році, протягом шести років проводила в Україні щорічні собори і конференції для богопосвячених осіб. Ці зустрічі, на думку черниці, дали добрий результат, бо вони були нагодою для знайомства та налагодження приятельських стосунків серед монашества. Під час цих зустрічей вироблялися напрямні для діяльності ченців та черниць у різних сферах богопосвяченого життя.

Пізніше було вирішено проводити кожних п’ять років асамблею вищих настоятелів та настоятельок на міжнародному рівні, аби обговорити актуальні питання. Під час першої асамблеї, що відбулася у Львові у 2017 році, було вирішено, що наступний такий захід організовуватимуть в Римі. Заступниця голови Комісії у справах монашества підкреслила, що це рішення тепер стало справжнім подарунком, бо з огляду на війну було би дуже важко організувати такий захід в Україні.

Пояснюючи вибір теми асамблеї, сестра-василіянка зазначила, що вони вирішили зосередитися на понятті “койнонія”, що можна перекласти як “спільнота”, бо Церква тепер зосереджена на темі синодальності, що означає “прямувати разом”. «Ми будемо розглядати монашество в спільноті Вселенської Церкви, – пояснила вона, – але не тільки як ієрархічної структури, але також у всіх трьох вимірах, якими є миряни, монашество та церковна ієрархія».

«Також йтиме мова про монашу спільноту, як таку, про труднощі та виклики, що постають перед нею, особливо в час війни, усвідомлюючи відмінність викликів, які стоять перед спільнотами в Україні, де кожен по-різному може переживати події війни, а їм потрібно разом мешкати і служити; і тих спільнот, які є поза Україною, тобто наскільки вони чуються в синодільності з УГКЦ, і також як вони як чернеча спільнота відчувають свою автентичність поза межами батьківщини», – зазначила сестра Магдалина

Врешті, третій пункт – це питання кожної окремої особи в спільноті. «Одним з викликів в цьому сенсі є індивідуалізм, що є актуальним в сучасному суспільстві, – пояснила черниця. – Молоді особи, які приходять до чернечих спільнот, є людьми ХХІ сторіччя і відрізняються від попередніх поколінь. Йдеться не тільки про ґаджети чи інші подібні теми, але й про спосіб думання, про підхід до вирішення питання. Вони творчі та ініціативні, але вони можуть стикатися з труднощами традиційних чернечих спільнот, чи традиційних вимог. І потрібне вміння поєднати традиційне монашество з новими потребами і новими викликами, які подає ХХІ сторіччя, щоб всі – і старші поколінні, і молодші – почувалися у спільноті комфортно і зреалізованими, щоб почувалися, що вони є даром, бо кожне покликання є даром для чернечої спільноти».

Спільнота

Відповідаючи на запитання про те, що таке «чернеча спільнота», сестра Магдалина Витвицька зазначила, що людей, які належать до однієї спільноти, об’єднує харизма засновника, спільна дисципліна та вимога бути разом, що перетворюється в бажання бути разом. «Бо в цьому світі, – ділиться черниця, –той, хто тебе найбільше може зрозуміти, підтримати і розділити твою місію життя і служіння – це, власне, моя співсестра, яка у моєму випадку також є василіянкою». Від моменту вступу до чину чи згромадження, як пояснила сестра Магдалина, богопосвячені особи вбирають в себе те все, що та спільнота має: духовність, молитву, працю, іноді навіть словниковий запас і бачення певних речей. «І це вчиняє людину неповторною у своїй ролі та в своєму служінні», – підкреслила черниця.