Свідчити Христа аж до смерті: 12 іспанських мучеників редемптористів

с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан

Соціально-політична ситуація, що існувала в Іспанії в період громадянської війни (1936-1939), історично відома як і період переслідувань, які республіканські ополченці здійснювали проти всіх, хто визнавав себе приналежним до Католицької Церкви, як богопосвячених осіб, так і мирян. Особливо кривавим було переслідування Церкви в Мадриді. Кілька монастирів зазнали нападу та були спалені, численні церкви пограбовані, а різні святині осквернені. Під загрозою смерті проводилися обшуки в приватних домівках у пошуках схованих монахинь або священиків.

У цей період, між 20 липня та 7 листопада 1936 року, були вбиті 12 редемптористів місіонерів – 6 священиків та 6 братів. Вони належали до спільнот святого Архангела Михаїла та Неустанної Помочі в Мадриді. В суботу, 22 жовтня 2022 року, в катедральному соборі Пресвятої Марії-ла-Реал-де-ла-Альмудена в Мадриді, кардинал Марчелло Семераро, Префект Дикастерії у справі визнання святих, представляючи Папу Франциска, проголосив цих мучеників-редемптористів блаженними Католицької Церкви.

«Віддаю своє життя…»

Групу блаженних мучеників очолив о. Вісенте Ренунсіо Торібіо, що народився 11 вересня 1876 року у Віллаюда (Бурґос). 18 вересня 1895 року склав чернечі обіти у Згромадженні Найсвятішого Ізбавителя. Після священничих свячень 23 березня 1901 року присвятив себе місійному служінню та формації й виховній праці у малій семінарії. Від 1912 по 1923 рр. був Провінційним радником у спільноті Матері Божої Неустанної Помочі в Мадриді та редактором видання санктуарію. Повернувшись після короткої відсутності до Мадриду, був префектом санктуарію аж до липня 1936 року, коли розпочалося переслідування. У цьому часі переховувався в родині своїх приятелів. 17 вересня був заарештований та ув’язнений до 7 листопада, дня, коли був вбитий. Виходячи із в’язничної камери він проголошував: «Віддаю своє життя за братів, за моє Згромадження та нещасну Іспанію!»

Ось імена дванадцятьох іспанських блаженних новомучеників: о. Вісенте Ренунсіо Торібіо, о. Крессенсіо Северо Ортіс Бланко, о. Анхель Мартінес Мікелес, о. Антоніо Хірон Ґонсалес, о. Донато Хіменес Вівіано, о. Хосе Марія Урручі Ортіс, брат Бернардо (Габріель) Саїс Гутьєррес, брат Нісесіо Перес дель Паломар Квінкосес, брат Ґреґоріо Суґасті Фернандес де Ескіде, брат Анісето Лісасоайн Лісасо, брат Хосе Хоакін (Паскуаль) Ервіті Інсаусті, брат Рафаель (Максімо) Переа Пінедо. Четверо з них були зі спільноти Сан-Мікеле та вісім належали до спільноти Матері Божої Неустанної Помочі.

Християнське свідчення – «скарб у глиняних посудинах»

У своїй проповіді під час беатифікаційної Святої Меси Очільник Дикастерії в справах визнання святих звернувся до історії мучеників, яку на початку богослужіння представив постулятор, отець-редемпторист Антоніо Марраццо.

«Це сталося саме тут, у Мадриді, – сказав кардинал Семераро, – де боротьба з Церквою була особливо кривавою». Вони були такими ж людьми, як і ми, крихкими, «як глиняні посудини», як згадує святий Павло, але це відкриває «таємницю християнського свідчення, оскільки він каже, що ця крихка посудина містить скарб, тобто силу життя Христа, яка живе в нас», – підкреслив проповідник.

Серед інших Префектові Дикастерії співслужили архиєпископ Мадрида кардинал Карлос Осоро, Генеральний настоятель редемптористів отець Рожеріо Ґомес, настоятель провінції Мадрида отець Франсіско Хав’єр Кабальєро та настоятель парафії Неустанної Помочі отець Даміан Кубільйо. Серед учасників беатифікації були родини та паломники із місцевостей, з яких походили нові блаженні.

Докази мучеництва показують їхню вірність у тому, що вони прийняли смерть за Христа і за Церкву. Знаючи, що їх уб’ють, вони духовно готувалися до в’язниці: молилися, сповідалися, надихали інших; деякі продовжували відправляти Месу. Усі прийняли смерть з вірою. Слава мучеництва згаданих блаженних постійно існувала та поширювалася в Згромадженні Найсвятішого Ізбавителя.