Блаженна мати Елізабетта Мартінес: поєднання смирення та довіри до Бога
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
25 червня 2023 р. у італійському містечку Санта-Марія-ді-Левка відбулася урочиста Свята Меса з нагоди проголошення блаженною Католицької Церкви матері Елізи Мартінес. Богослужіння очолив кардинал Марчелло Семераро, префект Дикастерії у справах визнання святих.
Життя у довірі до Божого провидіння
Блаженна Еліза Мартінес народилася 25 березня 1905 року в італійському містечку Ґалатіна в побожній родині Джакомо та Франчески Різеллі, заможній і багатодітній сім’ї, яка нараховувала вісім дітей. Від свого батька вона перейняла слідування за здоровими моральними принципами, а від матері – міцну віру та культуру. Змалку Еліза відзначалась життям у вірі та молитві, виявляючи турботу до найбеззахисніших. Часто вона збирала навколо себе дітей та, граючись з ними, навчала їх основ катехизму та молитов. Еліза відчувала потребу часто усамітнюватись на молитві та щоденно брати участь у Святій Месі. З цієї причини, навіть перебуваючи у іншій місцевості, де не було храму, вона вставала на світанку, щоб вчасно прийти до церкви в сусідньому містечку.
У 1928 році Еліза Мартінес вступила до Згромадження Сестер Богородиці Любові Доброго Пастиря. Після складення 29 вересеня 1930 року перших тимчасових обітів, настоятельки відправили її в спільноту в місті К’єті займатися вихованням дівчат. У 1932 році через серйозну легеневу інфекцію вона була змушена залишити Згромадження і повернутися до родини. Але Еліза не відмовлялася від життя, присвяченого служінню Богові, Який приготував для неї інші плани. Справді, за божественним натхненням вона вирішила заснувати релігійний інститут і через шість років у провінції Лечче, за сприяння парафіяльного священика з міста Міджано о. Луїджі Козі та за схваленням місцевого єпископа Джузеппе Руотоло, було засновано Об’єднання Сестер Непорочної, щоб за прикладом Ісуса, Доброго пастиря, Який вирушає на пошуки заблуканої вівці, підбирає її та повертає до кошари (пор. Лк. 15,3-5), присвячувати себе катехизації в парафіях, освіті дітей, допомозі самотнім матерям, в'язням і емігрантам по всьому світу. Молода засновниця вирізнялася великим духом материнства, який був притаманний їй протягом всього життя. У 1941 році новий релігійний інститут був піднятий до статусу згромадження дієцезіального права та перейменований на честь найбільшої святині дієцезії – базиліки Пресвятої Марії «de finibus terrae».
Здатність віддавати все у Божі роки
Впродовж років Згромадження збільшувалося та розвивалося поза Італією. А його засновниця провадила довгі і виснажливі подорожі, щоб поширити спільноти в різних частинах світу, починаючи з Європи (Швейцарія, Бельгія, Франція), аж до Сполучених Штатів Америки та Канади, а також азіатського континенту (Індія, Філіппіни).
Шлях служіння Елізи Мартінес не був легким, адже черниці довелося заплатити високу ціну переслідувань, наклепів і непорозумінь з різних сторін. Винятком не були і її сестри, деколи бунтівні та невдячні. Однак, вона ніколи не опускала руки, віддаючи діло своїх зусиль в руки Бога та виявляючи послух Церкві. Поки тривала її праця серед страждань і нестабільних обставин, у 1943 році мати Еліза отримала радісну новину про те, що Згромадження отримало статус папського права. Папа Пій XII неодноразово вітав її на аудієнції з батьківською добротою, підбадьорюючи та благословляючи. А святі Іван ХХІІІ, Павло VI та Іван Павло ІІ заохочували до продовження її апостольської діяльності. Їй також давали духовні поради святий отець Піо з П’єтрельчіни та блаженна Сперанца від Ісуса, а мудрий провід її духовних наставників виявляв стежки виконання Божої волі.
Свої останні роки мати Еліза Мартінес провела у тихій та інтенсивній молитві, терплячи фізичні страждання, пов’язані зі станом здоров’я, через який вона у 1987 році зреклася від уряду Генеральної настоятельки згромадження. Після довгого життя задля більшої Божої слави, на честь Діви Марії та для добра своїх сестер і найбільш потребуючих, у поєднанні з великими фізичними стражданнями, 8 лютого 1991 року мати Еліза Мартінес відійшла до вічності в Римі, залишивши близько 600 членів Згромадження та 55 чернечих спільнот, розподілених у восьми країнах. Нещодавно її Згромадження заснувало осідки також у В’єтнамі та Мексиці.
Преподобна мати Еліза плекала свою віру, проводячи тривалий час перед Пресвятими Тайнами. Вона відзначалась здатністю повністю віддатись у Божі руки, маючи велику довіру до Божого провидіння. Її турботою було дотримання Божої волі, пам’ятаючи в різних обставинах і діяльності про присутність Бога. Блаженна Еліза постійно жила у служінні іншим, піклуючись про потреби, які бачила навколо себе, ніколи не роблячи жодної різниці між людьми. Керована героїчною любов’ю, вона без вагань зустрічалася з труднощами та ризиками, виявляючи велике милосердя до ближніх, особливо до хворих, супроводжуючи їх молитвою та піклуванням.
Прояв небесного заступництва
Процес беатифікації Елізи Мартінес розпочався 29 липня 2016 р, а 13 жовтня 2021 року, приймаючи кардинала Марчелло Семераро, префекта Конгрегації у справах святих, Папа Франциск санкціонував оприлюднення декрету, яким був визнаний її геройський вимір чеснот. У процесі беатифікації за посередництвом Слугині Божої матері Елізи сталося чудо, яке окремим декретом було проголошене 23 лютого 2023 року. Чудо полягало в зціленні дівчинки, яка ще перебувала в утробі матері, від дуже тяжких небезпек, які загрожували її життю. Йдеться про уповільнений ріст плоду, відсутність кровопостачання в одній з артерій пуповини та появу вад розвитку. Дізнавшись про цю важку ситуацію, в якій перебувала мати майбутньої чудесно зціленої дитини, яка носила її в утробі, Генеральна настоятелька Згромадження Сестер Дочок Святої Марії з Левки мати Іларія розпочала молитовну дев’ятницю в різних спільнотах Згромадження. Молитви тривали протягом всієї вагітності, а остання діагностика перед народженням виявила зміни в позитивному ключі. Ба більше, дитина народилася 19 березня 2018 року в ідеальному стані. Це був надзвичайний випадок для клінічноного перебігу, який неможливо пояснити на рівні сучасних наукових знань. Диво, яке сталося, підтверджує нам, що навіть з неба блаженна Еліза Мартінес продовжує уважно піклуватися про матерів та їхніх малюків, що було частиною її служіння.
Смирення, яке будує
У проповіді з нагоди проголошення блаженною матері Елізи Мартінес, кардинал Семераро пригадав слова Папи Франциска, що Бог не створює святих у лабораторії, а зводить їх на великих будівельних майданчиках під керівництвом Святого Духа. «Цими словами Папа хотів підкреслити, що святість, навіть якщо вона має свій поклик згори, однак зазвичай має своє коріння в людському середовищі», – зазначив префект Дикастерії у справах визнання святих. Говорячи про християнські чесноти, він виокремив, зокрема, смирення, яким відзначалась нова блаженна. «Ця чеснота була як цемент, яким мати Еліза будувала свою духовну будівлю так, що вона робила все з радістю, не очікуючи людської винагороди та оцінки; навпаки, приймаючи приниження, які тягне за собою саме служіння ближньому», – зауважив кардинал Семераро. За його словами, саме смирення підштовхнуло матір Елізу до служіння бідним, хворим і стражденним.
На завершення проповіді очільник Дикастерії у справі визнання святих окреслив риси святості в сучасному світі. Йдеться, зокрема, про вірність любові, яка проявляється в тому, що той, хто покладається на Бога, може бути вірним і перед своїми братами чи сестрами, не покидаючи їх у важкі хвилини.
