Парох у Бериславі: прошу людей евакуюватися, а всіх – молитися за нас
Світлана Духович – Ватикан
«Я всіх прошу, благаю всю нашу Католицьку Церкву і весь світ, щоб молилися за нашу парафію мучеників Маккавеїв в місті Бериславі, і за Бериславщину, і за всю нашу Україну, тому що тільки молитвою ми можемо здолати цього ворога, який безжалісно вбиває нас», – закликає о. Олександр Більський, настоятель парафії УГКЦ в містечку Бериславі на Херсонщині, розташованому не правому березі Дніпра. Місто, яке на початку широкомасштабного російського вторгнення було окуповане і восени звільнене, в теперішній час постійно обстрілюється російськими військами. Від обстрілів постраждав і місцевий греко-католицький храм, а також благодійна кухня, яка давала надію численним мешканцям, які залишилися без засобів на прожиття. Крім того, парафія зазнала й непоправних втрат: нещодавно загинули кілька парафіян. Про ситуацію в місті о. Олександр розповів в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News.
Отче, цими тижнями отримуємо постійні повідомлення про погіршення безпекової ситуації на Бериславині, яка зазнає жорстоких обстрілів. Як події цих днів торкнулися Вашої парафії?
Протягом останніх двох тижнів дуже посилилися ворожі обстріли. Російська Федерація безжалісно запускає керовані авіабомби. І дуже багато руйнувань, адже кожен приліт забирає чиєсь життя. Ми закликаємо всіх до посиленої молитви за наше місто Берислав, за Херсонщину і за нашу Україну. Біля нас знаходиться центральна міська лікарня, яка була повністю зруйнована, адже на лікарню (5 жовтня) було два прильоти. На превеликий жаль, наша церква постраждала: вибиті вікна, посипалася шпаклівка стелі. Так само було три прольоти в житловому масиві серед п'ятиповерхівок, було багато руйнувань. І також зазнала руйнування наша парафіяльна квартира: повністю вибито всі вікна разом з рамою. Це квартира, в якій я мешкав, коли приїжджав до Берилава, і якраз день перед тим я виїхав з міста. За минулий тиждень наша парафія також зазнала непоправних втрат, тому що загинуло троє наших парафіян внаслідок прильотів керованих авіабомб. Це сталося позаминулої неділі: одна з парафіянок, повернувшись з церкви після спільної молитви, прийшла додому і прямо до її хати прилетіла бомба. На жаль, вона загинула. А на другий день інші парафіяни, які приїхали в ЖЕК взяти матеріали для того, щоб накрити свою будівлю, бо їхнє помешкання було сильно пошкоджене після цього прольоту, і саме туди знову прилетіла авіабомба і забрала життя двох людей. Вдарили просто в ЖЕК, там, куди люди приїжджали і бирали допомогу. Я всіх прошу, благаю всю нашу Католицьку Церкву і весь світ, щоб вони молилися за нашу парафію мучеників Маккавеїв в місті Бериславі, і за Бериславщину, і за всю нашу Україну, тому що тільки молитвою ми можемо здолати цього ворога, який безжалісно вбиває нас, який хоче знищити наш народ.
Ви сказали, що зазнала руйнування ваша церква, де ви організовували благодійні обіди для потребуючих. Яка тепер ситуація? Чи благодійна кухня ще діє?
Тепер, коли посилилися обстріли, ми не закрили благодійну кухню, але на даний момент готову їжу ми не роздаємо, але надаємо допомогу тим людям, які потребують їжі. У нас є залишки консервації, тушонка, консерви, макарони, якісь продукти, і ми щодня даємо продукти тим людям, які приходять і потребують їжі. Тобто наша кухня на даний момент – це благодійна кухня на виніс. Люди приходять і ми в пакетах даємо їм те, що маємо, чим можемо з ними поділитися. Наша церква не закривається, як і було від початку війни. Навіть в найважчих обставинах і ситуаціях ми не закривали двері свого храму: і в часи окупації, і після деокупації, адже кожна людина може прийти до церкви і скласти свої прохання до нашого Небесного Батька, подякувати за дар життя і просити за своїх близьких, рідних. Богослужіння відбуваються. Ми стараємося, мірою можливості, якомога більше молитися, незважаючи навіть на ту ситуацію, яка є.
Тепер, коли загострилася ситуація, чи більше людей евакуйовуються? Чи в Бериславі ще є діти?
Після загострення ситуації влада робить все можливе і заохочує, просить, щоб люди виїжджали з міста, особливо батьки з дітьми. І ми так само заохочуємо всіх і благаємо, щоб вони виїжджали з міста, щоби рятували своє життя, бо тут небезпечно. Але в місті залишаються приблизно коло трьох тисяч мешканців, і також приблизно сто дітей. І така ситуація не тільки в нашому місті Бериславі, але й у навколишніх селах, таких як Козацьке, Веселе, Одрадокам'янка, Львове, Миколаївка. Отже, навколо Борислава страждають люди, і ці прильоти відбуваються щодня.
Чи Вам вдається підтримувати своїх парафіян своєю присутністю?
Я, наскільки можливо, стараюся бути з ними, адже я розумію, що присутність священика їм допомагає подолати ті труднощі, які вони мають. Звичайно, я час від часу мушу виїжджати з Берислава, адже ми шукаємо гуманітарну допомогу, звертаємося до різних благодійних організацій, через “Карітас Борислав”, який ми нещодавно заснували, ми організували фандрейзинг і просимо інші благодійні фонди Карітасу з усієї України, щоб нас і надалі підтримували. З причин безпеки ми переносимо наш осідок благодійного фонду “Карітас Берислав” з Берислава в інше місце, розташоване за двадцять кілометрів від лінії найбільшого обстрілу населених пунктів. І хочемо залучати різного роду допомогу для того, щоб і надалі підтримувати тих людей, які не виїжджають, які залишилися.
Що тепер найбільше потрібно тим людям, які далі залишаються у цих населених пунктах? Про яку допомогу Ви просите?
Найбільше, що потрібно людям, це дрова, брикети, адже ми розуміємо, агресор не буде зупинятися. Наближається зима, холод, і люди не мають можливості придбати собі паливо для обігріву своїх осель. І тому тепер, насамперед, потребуємо різного роду палива на зиму. І так само потребуємо матеріалів для ремонту помешкань, для того щоб люди могли мінімально щось відремонтувати, щоб їхні домівки надалі не руйнувалися через погодні умови. Існує також потреба у продуктах, у медикаментах, а також потрібен корм для тварин. Бо ми стикнулися з такою великою трудністю, що дуже багато домашніх тварин були покинуті, бо господарі виїхали, рятуючи своє життя. І цих покинутих домашніх тварин стало дуже багато, і вони також потребують їжі. Так само, як в Бериславі вже знову нема світла, відповідно і навколишні села не мають світла, тому людям потрібні миючі засоби, щоб прати речі, і також засоби особистої гігієни.
Що би Ви хотіли сказати нашим читачам і слухачам?
Я б хотів звернутися з проханням про велику молитву, щоб наші люди відчували підтримку всіх, всього світу. Вони вже відчувають цю підтримку, але крім тих всіх матеріальних речей, ми найбільше потребуємо молитви, щоб Господь зберіг життя. Отож, прошу, прошу всіх про посилену молитву і дякую всім, хто молиться, дякую всім, хто підтримує нас і допомагає.
