Євхаристійний конгрес США. Папський Легат: місіонери, оновлені Євхаристією

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Перед тим, як вирушити сюди, я запитав Святішого Отця, чи має він для вас якесь послання. Він відповів: Навернення до Євхаристії». Із цього спостереження кардинал Луїс Антоніо Таґле, Пропрефект Дикастерії в справах євангелізації, розпочав проповідь під час Святої Меси в неділю, 21 липня 2024 р., на стадіоні «Лукас Ойл» в Індіанаполісі, якою завершився Національний Євхаристійний Конгрес у США, в якому він брав участь як Папський Легат. Тож відправною точкою для роздумів кардинала стало заохочення Папи Франциска замислитися над зв'язком між євхаристійним наверненням і місіонерським наверненням.

Реальні і віртуальні стосунки

Пропрефект Дикастерії у справах євангелізації зупинився на сторінках Євангелії, де Ісус говорить про свою місію. Христос, за його словами, «має глибоке усвідомлення того, що був посланий» Отцем, «посланий, щоб бути дарованим». Місіонер, як підкреслив кардинал Таґле, «є даром» і, можливо, «там, де бракує місіонерської ревності, це частково пов'язано з ослабленням вдячності за дари і за безкорисливість». Бо «якщо наш горизонт – це лише горизонт успіху і прибутку, то не залишається місця для того, щоб бачити і отримувати безкорисливі дари». Деякі люди, зазначив проповідник, «вважають за краще спілкуватися з “друзями” або “проводити зустрічі”, згенеровані штучним інтелектом, тому що не бачать дарів у людях з тіла і крові». З цього випливає низка запитань, звернених до сумління вірних різних станів, закликаючи їх дарувати себе так, як це робив Ісус.

Досвід близькості Ісуса

Далі проповідник нагадав, що коли Ісус сказав учням, що прийняти Його «означає, по-перше, увірувати в Нього, а по-друге, їсти Його тіло і пити Його кров», вони «почали сумніватися», і багато хто покинув Його. І також в цьому контексті кардинал Таґле поставив низку запитань: «Чи може бути так, що ми, учні, сприяємо відходу інших від Ісуса? Чи наші парафіяльні спільноти надають досвід Ісусової близькості та турботи? Чи наші сім'ї ще є головними вихователями і передавачами віри? Чи молодь почувається почутою, що її розуміють в її пошуках Ісуса?». Багато з так званих «прихованих», за його словами, тобто бідні, мігранти, похилі віком, бездомні, корінні жителі, «можуть почуватися чужинцями». Однак, заохочення полягає в тому, щоб не падати духом: «Ісус не втомиться приходити до нас з даром Себе».

Ісус шанує нашу свободу

Тож роздумуючи над тим, що означає бути «євхаристійними місіонерами», Пропрефект Дикастерії в справах євангелізації повернувся до розмови Ісуса з апостолами, яких Він запитував, чи й вони хочуть відійти. Він висловив сподівання, що «ми зможемо відповісти, як святий Петро: “Я залишуся з Тобою. Ми відмовляємося жити далеко від твоєї присутності”». «Але це, – наголосив проповідник, – не повинні бути порожні слова. Як і святий Петро, ми повинні вірити з переконанням. Ісус нікому не нав'язує Себе. Він апелює до нашої внутрішньої свободи». Місіонерів Пропрефект Дикастерії в справах євангелізації закликає йти і ділитися  з втомленими людьми, з тими, які потребують співчуття, «лагідною любов'ю Ісуса». Він нагадав, що у своєму листі до нього з призначенням на Легата: «Папа Франциск висловив сподівання, “що учасники Конгресу, повністю усвідомлюючи універсальні дари, які вони отримують з небесної трапези, зможуть передавати їх іншим”».