Блаженний Хосе Торрес Паділья – вірний священник, готовий посвятитися іншим

с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан

В суботу, 9 листопада 2024 року, Католицька Церква отримала нового блаженного. Кардинал Марчелло Семераро, Префект Дикастерії у справах визнання святих, під час Святої Меси, відслуженої в катедральному соборі Севільї (Іспанія), проголосив блаженним Хосе Торреса Паділью. У своїй проповіді кардинал підкреслив, що Хосе Торрес Паділья завжди був вірним священником, який жив своїм служінням у глибокому єднанні з Господом, Який був його внутрішньою силою, але він також був священником, готовим віддати себе, зректися себе, щоб виявляти милосердя до інших.

Покликання до священничого служіння

Блаженний Хосе Торрес народився 25 серпня 1811 року в досить заможній родині в Сан-Себастьян-де-Ла-Ґомера, муніципалітеті на Канарських островах, але пізніше проживав в Севільї. Після смерті батьків його, разом з братами і сестрами, прийняла до себе тітка по материнській лінії, яка виховувала їх як власних дітей.

Відчуваючи покликання до священничого життя, у віці шістнадцяти років він переїхав до Тенеріфе, щоб навчатися в Університеті Сан-Фернандо-де-ла-Лаґуна, а в 1833 році вирушив до Севільї, щоб продовжити навчання, оскільки університет ла-Лаґуна закрили. Після прибуття до Севільї, через епідемію холери, він не міг тут залишися, отож, був змушений від’їхати до Валенсії, де в 1834 році вступив на другий курс філософії. Наступного року, коли епідемія вщухла, він вирушив до Севільї, сповнений рішучості завершити своє навчання на богословському факультеті. У Севільї, завдяки заступництву отця Крістобаля Бенкомо-і-Родріґеса та свого земляка і опікуна короля Фердинанда VII, йому вдалося завершити навчання і 27 лютого 1836 року прийняти пресвітерські свячення. Цей період був важким для іспанської Церкви, яка зазнавала важких релігійних переслідувань з боку ліберального уряду.

Душпастирське служіння в Севільї

Після короткого перебування в Ґранаді, в 1847 році його призначили професором богослов’я та викладачем у Севільській духовній семінарії. У тому ж часі йому було довірено душпастирське служіння в парафії святого Марка. Наприкінці 1868 року Папа Пій ІХ призначив о. Хосе Торреса папським консультантом і богословом під час Першого Ватиканського Собору, отож, в 1869-1870 роках він перебував у Римі. У 1871 році він повернувся до Севільї і був призначений каноніком катедрального собору. Хосе Торрес був відомий як духовний наставник, поєднуючи це служіння з викладацькою та парафіяльною роботою. Після ранішньої Святої Меси він присвячував себе сповіді. Часто сповідав упродовж багатьох годин та був духовним провідником численних богопосвячених осіб.

Слава блаженного в Севільї була настільки великою, що його називали «святим», говорячи, що оскільки він був святим, він освячував усіх, кого духовно супроводжував. До нього також зверталися з проханням духовного супроводу люди, що проживали далеко від Севільї, про що свідчать сповідницькі грамоти, які він отримав від кількох єпископів. У Севільї особливо розповідали про його милосердя до бідних, а також про його убогість і особливе зречення від матеріальних благ.

Заснування жіночого Згромадження

Саме у сповідальниці о. Хосе вперше зустрів Марію де лос Анхелес Ґерреро-і-Ґонсалес, відому як Анхеліта, 16-річну дівчину, яка працювала у взуттєвій майстерні і хотіла присвятити себе Богові. Він 1862 року, коли вони вперше зустрілися, священник продовжував вести її, спрямовуючи до заснування нової богопосвяченої спільноти – Згромадження Сестер Хреста. Анхеліта стала першою генеральною настоятелькою, матір’ю Ахелою від Хреста. Останні роки свого життя о. Хосе присвятив формуванню цього Згромадження, через що зазнавав критики з боку тих, хто не схвалював праці черниць серед потребуючих.

Відхід до вічності та слава святості

Помер о. Хосе в опінії святості 23 квітня 1878 року в Севільї. Отримавши звістку про його смерть, багато людей прийшли до заснованого ним дому сестер, щоб віддати йому шану: як духовенство так і багато інших людей, серед яких було багато убогих. Його поховали в каплиці каноніків катедрального собору Севільї на кладовищі Сан-Себастьяна. Через п'ять років Генеральна Настоятелька Згромадження Сестер від Хреста домоглася перенесення останків о. Торреса до каплиці  їхнього матірного дому.

Свідчення та чудо за посередництвом блаженного

Один зі свідків під час процесу приготування до беатифікації зазначив, що блаженний Хосе вмів поєднувати молитву і навчання, а інший сказав, що, суворий до себе, він, однак, був сповнений лагідності щодо до інших, особливо до найбідніших людей. Чудо, що сталося через заступництво блаженного – це зцілення черниці Згромадження Сестер від Хреста від «масивної тромбоемболії та інфаркту легенів», яке сталося 13 квітня 2018 року, після того, як сестри і сама черниця звернулися за заступництвом до свого засновника. Під час аудієнції для кардинала Марчелло Семераро, Префекта Дикастерії у справах визнання святих, 14 березня 2024 року Папа Франциск уповноважив оприлюднити декрет про це чудо.