Блаженний Йозеф Метцґер: віддав життя Богові за мир у світі та єдність Церкви

Нещодавно Церква в Німеччині збагатилася новим блаженним мучеником. Кардинал Курт Кох, діючи від імені Папи Франциска, беатифікував у Фрайбурзі священника Йозефа Метцґера, страченого нацистами через відмову від ідолопоклонства перед державою.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Ми теж сьогодні живемо, як і Метцґер, у глибоко розколотому світі та покликані бути свідками Христа, також і всупереч ідеологіям, які вирують у суспільстві», – сказав кардинал Курт Кох, Префект Дикастерії сприяння єдності християн, проповідуючи під час Святої Меси, яку він 17 листопада 2024 р. відслужив у катедральному соборі Фрайбурга. Того дня, діючи з доручення Папи Франциска, він проголосив блаженним Католицької Церкви о. Йозефа Метцґера, мученика нацизму, який до кінця свого життя зберігав довіру до Господа, також і перед обличчям страти.

На дорозі покликання

Макс Йозеф Метцґер народився 3 лютого 1887 року в Шопфгаймі (Німеччина). Закінчивши гімназію, у 1905 році почав вивчати богослов'я, отримавши в 1910 році ступінь доктора. Висвячений на священника 5 липня 1911 року в Шварцвальді, з початком Першої світової війни призваний військовим капеланом, але був демобілізований у 1915 році через важку пневмонію з плевритом.

Задля поширення Христового царювання

Того ж року о. Метцґер переїхав до Ґраца (Австрія), де обійняв посаду генерального секретаря Ліги Хреста (Kreuzbündnis). У 1917 році він заснував Weltfriedensbund vom Weißen Kreuz (FDK – Всесвітня Ліга Миру Білого Хреста) і склав «Міжнародну релігійну програму миру», яку надіслав Папі Бенедикту XV. У 1919 році заснував Асоціацію «Місіонерське товариство Білого Хреста» під гаслом: «Царем повинен бути Христос!». У ті ж роки він засновував різні асоціації з різними цілями, від сприяння миру до боротьби з п’янством.

На запрошення депутата 3-ї Французької республіки Марка Саньє, поборника соціального католицизму у Франції, о. Йозеф Мецеґер був запрошений виступити на Міжнародному демократичному конгресі за мир у Парижі в 1921 році. Між 1917 і 1929 роками він виступив на 14 міжнародних конгресах як захисник миру, а 1927 році брав участь як католицький спостерігач у Лозаннській асамблеї, яка дала початок Екуменічній Раді Церков (ЕРЦ). Спонукуваний встановленням свята Пресвятого Серця Ісуса, він змінив назву заснованої асоціації на Christkönigsgesellschaft (Товариство Христа Царя). Того ж року священника відкликали до його дієцезії, а осідок Товариства було перенесено до Майтінґена, неподалік від Ауґсбурґа. У 1939 році він заснував братство «Una Sancta», з метою молитися та трудитися заради християнської єдності.

На дорозі хреста

9 листопада 1939 року о. Йозеф Метцґер потрапив до Аугсбурзької в'язниці за підозрою у причетності до замаху на Гітлера. З в'язниці він написав Папі Пію XII листа з проханням скликати в Ассізі Вселенський собор. Звільнений з в'язниці 4 грудня 1939 року, священний переїхав до дому Товариства Христа Царя в Берліні, де окрім душпастирської діяльності, підготував дві праці, відверто спрямовані проти Гітлера. Він усвідомлював, що його відданість справі миру та екуменізму, а також відмова від ідолопоклонства перед Райхом в ім'я верховенства Христа, можуть коштувати йому життя.

23 червня 1943 року його отця Метцґера знову заарештували і утримували у в'язниці на Принц-Альбрехт-штрассе, а 11 вересня 1943 року перевезли до берлінської в'язниці Пльотцензее. Під час судового процесу він захищався, покладаючись на Господа, навіть перед обличчям наближення страти. Хоча на арешт могла вплинути його політична діяльність, під час судового процесу стала очевидною ворожість режиму до його віри. Суддя, поставивши йому запитання про братство «Una Sancta», на відповідь о. Йозефа, що він бажає «єдиної Христової Церкви», відреагував відвертим антихристиянським ставленням і протиставляючи свою віру в Райх. 14 жовтня 1943 року його засуджено до смертної кари за «державну зраду і пособництво ворогу». Переведений до в'язниці Бранденбурґ-Ґьорден, о. Йозеф Метцґер був гільйотинований 17 квітня 1944 року. Слава його мучеництва живе й сьогодні.

01 грудня 2024, 11:31