Папа: Не існує покори без впокорення
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Не слід боятися впокорень, а навіть просити їх у Бога, бо це допомагає нам ставати покірними, щоб ще краще наслідувати Ісуса. На це звернув увагу Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» в п’ятницю, 7 лютого 2020 року. Спонукою до цих роздумів став уривок з Євангелії від Марка про страту Івана Предтечі.
Дорога, яку обрав Бог для нашого спасіння
«Працею Івана Христителя було не так проповідувати про Ісусів прихід і приготувати народ до цього, як дати свідчення Ісусові Христові, дати його своїм життям», – сказав Святіший Отець, зауваживши що «останній з пророків» отримав ласку сказати, вказуючи на Ісуса: «Це Месія».
Покликанням Предтечі було також «засвідчити дорогу, обрану Богом для нашого спасіння – дорогу впокорення». «Святий Павло в Посланні до Филип’ян чітко окреслює цю дорогу: “Ісус понизив Себе Самого аж до смерті, смерті ж хресної”. І ця дорога хреста, впокорення, приниження – це також наша дорога, дорога, яку Бог показує християнам для того, щоби прямувати вперед», – підкреслив проповідник.
Найпринизливіший кінець
Папа звернув увагу на те, що як Предтеча, так і Христос, пережили «спокуси марнославства». Ісус після Хрищення був спокушуваний дияволом у пустелі, а Іван – книжниками й фарисеями, що запитували його, чи він, часом, не Месія. Предтеча міг сказати, що є його слугою, але обрав впокоритися, мовив, що не гідний зав’язати йому сандалі. Обоє також мали авторитет між людьми, обоє пережили пониження й сумніви. А кінець обох був «найпринизливішим»: Ісус помер на хресті, як найгірший злочинець, оголений перед всім людом і Своєю матір’ю, а Іванові відтято голову задля ненависті з боку перелюбниці.
«Пророк, великий пророк, найбільший між народженими від жінки, як його назвав Ісус, та Божий Син обрали шлях впокорення. Це дорога, яку вони нам показують, якою ми, християни, повинні йти», – мовив Святіший Отець.
Альтернативна дорога
Підсумовуючи, проповідник підкреслив, що неможливо бути покірними «без впокорення». «Коли стараємося виділятися, чи то в Церкві, в громаді, щоб отримати якусь посаду або що іншого, то це дорога світу, світська дорога, а не Ісусова, – сказав він. – Й також до пастирів може прийти ця спокуса кар’єризму, мовляв, це несправедливість і приниження, і я цього не терпітиму. Але якщо пастир не йде цією дорогою, він не є Ісусовим учнем, але кар’єристом в рясі. Не існує покори без впокорення», – наголосив Папа.
