Папа молиться, щоб усі ми подолали страх цього важкого періоду

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«У цих днях великого страждання присутній великих страх. Страх похилих віком, які самотні, у старечих домах, лікарнях чи своїх домівках та не знають, що буде далі. Страх працівників без постійного місця праці, які думають, як прогодувати своїх дітей, і передбачають прихід голоду. Страх багатьох соціальних працівників, які в цей період допомагають суспільству прямувати вперед, і перебувають в небезпеці захворіти. А також страх, боязні, кожного із нас: кожен знає, яким є його особистий страх. Молімось до Господа, щоб Він допоміг нам мати довіру, толерувати та перемагати страхи», – закликав Святіший Отець на початку ранішньої Святої Меси у каплиці ватиканської резиденції “Дім святої Марти” у четвер, 26 березня 2020 року.

Золотий тілець

Під час проповіді Глава Католицької Церкви звернув увагу вірних на перше літургійне читання, взяте із 32 розділу старозавітньої книги Виходу, де розповідається про те, як вибраний народ, очікуючи на повернення Мойсея, виготовив собі для поклоніння золотого тільця – ідола. Причиною цього стало те, що люди, з приводу відсутності Мойсея, перебували у страху, непевності, хотіли мати якогось божка, який би їм допомагав прямувати вперед. Арон, який згодом стане Господнім священиком, піддавшись проханню народу, наказав зібрати все золото і срібло та виготовити золотого тільця для поклоніння.

У біблійному тексті читаємо: “Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі. Занадто скоро звернули вони зо шляху, що я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі» (Вих. 32, 7-8). Мова йде про апостазію, справжнє відступництво: від істинного Бога до ідолопоклонства. Народ був нетерпеливим в очікуванні на повернення пророка Мойсея, що в той час перебував з Господом на горі; люд бажав чогось нового, на зразок літургійно-театрального дійства.

Ностальгія ідолопоклонства

Як зазначив Вселенський Архієрей, в той час народ думав про ідолів Єгипту, з території якого вони нещодавно вийшли. Йдеться про ностальгію ідолопоклонства: бажання повернутись до гіршого, невміння чекати на Живого Бога. Ця ностальгія є хворобою, якою також і ми відзначаємось, адже спершу ми розпочинаємо наш шлях з ентузіазмом з причини того, що ми є вільними, але потім починаються нарікання, мовляв, колись було краще, ніж тепер. Проте, як підкреслив Папа, ідолопоклонство є селективним: воно спонукає людину до роздумів про добрі речі, яких причиною може було ідолопоклонство, але не показує усього того зла, що спричиняє, не показує, що робить людину рабом.

Ідолопоклонство – причина втрати всього

Далі Єпископ Риму підкреслив, що ідолопоклонство спричинюється до того, що людина втрачає все. Арон, аби зробити того золотого тільця, каже людям зібрати усе золото та срібло, яке вони мали, яке Господь їм дав як дар. І вони з цього Божого дару роблять ідола. Але щось подібного трапляється також і з нами сьогодні: коли ми прив’язуємось до речей, які нас віддаляють від Бога; коли Божі дари витрачаємо на те, щоб зробити собі ідолів.

Мова не йде про матеріальних ідолів, які мабуть більшість із нас не мають в своїх домівках, але про ідолів у серці. Запитання, яке на переконання Папи, сьогодні кожен повинні собі поставити: «Яких ідолів я маю в моєму серці? Де я їх ховаю?». Чи бува наші ідоли не приховані серед різних речей, що знаходяться у нашому серці?!

Ідолопоклонство в побожності

Серед іншого, Глава Католицької Церкви зазначив, що ідолопоклонство іноді теж просякає людську побожність: як бачимо з біблійного уривку, вибраний народ виготовив золотого тільця не для якогось циркового дійства, але для поклоніння, тобто для культу богопочитання. «Ідолопоклонство приводить до неправильної релігійності, і більше того, часто світськість, що є ідолопоклонством, змушує змінити звершення Святого Таїнства на світське свято», – додав Папа, подаючи як приклад Святе Таїнство Подружжя, під час якого подруги отримують особливу Божу благодать, однак, часто воно перетворюється у світське свято, де значно важливішим стає одяг наречених чи щось інше. Це є ідолопоклонством! «Просімо в Господа благодаті пізнати наших ідолів. І якщо ми не можемо їх вигнати, то, принаймні, тримати їх в кутику», – завершив проповідь Святіший Отець.