Папа: Нам не зашкодить поплакати разом з Господом
о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан
«Думаю про численних осіб, які плачуть: людей ізольованих, людей на карантині, самотніх осіб похилого віку, госпіталізованих та людей в інтенсивній терапії, батьків, які розуміють, що оскільки немає зарплати, вони не зможуть прогодувати своїх дітей. Багато людей плачуть... Також і ми з усього серця їх супроводжуємо. І нам не зашкодить трохи поплакати з Господом, Який плаче над Своїм народом», – цими словами Глава Католицької Церкви розпочав Святу Месу з нагоди 5 Неділі Великого Посту, яку він 29 березня 2020 р. відслужив у каплиці «Дому святої Марти» у Ватикані.
Плач Ісуса
Розпочинаючи свою проповідь, Єпископ Риму зазначив, що Ісус мав друзів, з якими був у близьких стосунках, яких любив і яким більше довіряв. Досить часто Господь їх відвідував, перебував у них вдома; як ось у домі Лазаря та його сестер Марти і Марії. Він відчував біль Своїх друзів, співчував їм у їхніх болях та хворобах. Христос, дізнавшись про хворобу і смерть Свого друга Лазаря, прибув до його дому і, глибоко переживаючи цю ситуацію, запитав: «Де ви його поклали?» І, як розповідає євангелист, Ісус заплакав.
Також і в іншому місці Євангелія розповідає нам про те, що Господь плакав: це був Його плач над Єрусалимом. Скільки ніжності є у цьому плачі, адже Христос плаче з любові, з усього серця, Він плаче з тими, хто плаче. Можливо Ісус плакав також з інших причин і нагод, однак, про це святі євангелисти нам нічого не розповідають.
Плач з любові
Далі Святіший Отець підкреслив, що Ісус розчулюється, бо не може дивитись спокійно на те, як інші плачуть. Його очі – це Його серце, яким Він дивиться на людей, що страждають. Сьогодні, перед світом, який стільки страждає, перед людьми, які плачуть, перед багатьма людьми, які терплять від наслідків цієї пандемії, Папа закликає запитати у себе самих: «Чи ми здатні плакати, як, без сумніву, зробив би це сьогодні Ісус?». Хоча, Він, очевидно, плаче сьогодні… «Чи наші серця є схожим до серця Ісуса?». Якщо ми не здатні перейнятись болем інших, співстраждати з іншими у їхніх терпіннях, прийняти до нашого серця біль іншої людини, то необхідно просити Бога благодаті бути здатними плакати разом з Ним, з Його народом, що саме тепер страждає.
«Сьогодні плаче багато людей. І ми, з цього вівтаря, від цієї жертви Ісуса, Ісуса, Який не соромився плакати, просимо благодаті сліз. Нехай ця неділя стане для всіх нас своєрідною неділею плачу», – закінчив проповідь Папа Франциск.
