Папа: Віра без свободи неможлива. Молитва за жертви пандемії
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Молімося сьогодні за померлих, які відійшли через пандемію. Вони померли в самотності, без знаків ніжності від своїх рідних, чимало з них не мали навіть похорону. Нехай же Господь прийме їх у Своїй славі», – сказав Папа Франциск, розпочинаючи у вівторок, 5 травня 2020 р., Святу Месу в каплиці «Дому святої Марти», що транслювалася в прямому ефірі.
Під час проповіді Святіший Отець зупинився на євангельскому уривкові, в якому юдеї вимагали від Ісуса відкрито об’явити, чи Він – Христос. На це Господь відповів: «Я вам сказав, а ви не вірите. Діла, які я чиню в Ім’я мого Отця, вони свідчать про мене. Але ви не вірите, бо ви не з моїх овець». Це, за словами проповідника, й нас спонукає замислитися про те, чи віримо, що зупиняє нас перед дверима, якими є Ісус? За його словами, існують речі, «які не дають нам чинити поступ у пізнанні Господа».
Першою перешкодою є багатства. «Також і чимало з-поміж нас, що увійшли через Господні ворота, зупинилися і не прямуємо вперед, бо потрапили у полон багатства», – сказав Папа, зазначивши, що Господь був дуже суворим щодо багатств. Але чи це означає, що ми повинні впасти у пауперизм, схвалювати масову злиденність? Зовсім ні, йдеться про те, щоб «не бути невільниками багатств, не жити задля них», бо багатства є паном у цьому світі, «а ми не можемо служити двом панам».
«Інша річ, яка заважає поступові в пізнаванні Ісуса, в приналежності до Ісуса, є закам’янілість серця. Також і твердість в інтерпретуванні закону. Ісус дорікає фарисеям, законовчителям за цю закам’янілість», – вів далі Святіший Отець, зазначивши, що в цьому випадку не йдеться про вірність, яка є «завжди Божим даром», але про «забезпечення для себе самого». Такий підхід «віддаляє від Ісусової мудрості», відбираючи свободу, однак, «багато пастирів причиняються до зростання такої суворості в душах вірних», і ця закам’янілість «не дає увійти в Ісусові ворота».
Іншою перешкодою Папа назвав нудьгу, оту втому, «яка відбирає бажання прямувати вперед», перетворюючи нас в літеплих. Не забракло згадки про клерикалізм, який «підміняє Ісуса собою», відбираючи свободу віри у віруючих. «Клерикалістський підхід – це зла недуга в Церкві», – зазначив проповідник, вказуючи також і на «світський дух». «Йдеться про випадки, коли зберігання віри, практика віри перетворюється в світськість. Все стає світським. Вистачить згадати відправу деяких Святих Таїнств в деяких парафіях», – пояснив він.
В усіх цих проявах, як підсумував Святіший Отець, «бракує свободи», а без свободи «неможливо йти за Ісусом». Звісно, свобода іноді переступає межі й хтось може спіткнутися, але «ще гірше спіткнутися до того, як розпочали шлях до Ісуса».
