Папа Франциск про святого Івана ХХІІІ та його спадщину

Світлана Духович - Ватикан

Як ми вже повідомляли, 24 травня 2018 року розпочалася перегринація, або перенесення мощей святого Івана ХХІІІ на його батьківщину – у північно-італійську дієцезію Берґамо, де вони перебуватимуть вісімнадцять днів. З цієї нагоди Папа Франциск дав інтерв’ю місцевій газеті «L'Eco di Bergamo».

Відчути на собі погляд святого

Відповідаючи на запитання про значення цієї перегринації, Святіший Отець висловив свою особливу радість з приводу того, що завдяки цій події святого Івана ХХІІІ матимуть змогу вшанувати літні люди, вбогі, хворі – всі ті, які не можуть приїхати до Риму, щоб помолитися на його гробі. Але він також підкреслив, що паломники, що прийдуть віддати шану святому, повинні не просто дивитися на тіло, що лежить в урні за склом, а, насамперед, «відчути на собі погляд святого» і, за його прикладом, запитувати себе про найсуттєвіше в житті – Розп’ятого Христа, образ якого висів перед ліжком Івана ХХІІІ, до якого він звертався і якого слухав, споглядав і погляд якого відчував на собі.

Свідчення християнства як зустрічі з Христом

Далі журналіст попросив Його Святість прокоментувати слова, які він промовив під час канонізації святих Івана Павла ІІ та Івана ХХІІІ 27 квітня 2014 р. про те, що ці великі Римські Архиєреї «не боялися дивитися на Христові рани, доторкатися до його зранених рук і його пробитого боку. Вони не соромилися Христового тіла».

«Християнство – це не ідеал для наслідування, не філософія, до якої можна долучитися, і не мораль, яку треба застосовувати, – підкреслив, відповідаючи, Святіший Отець. – Це, насамперед, зустріч з Ісусом Христом, який дозволяє нам впізнати Свою присутність в тілі наших братів і сестер».

Він зазначив, що Анджело Джузеппе Ронкаллі, ще перед тим як стати Папою, свідчив про цю близькість до найбільш потребуючих як під час Першої світової війни, коли був капеланом, так і під час дипломатичного служіння в Болгарії, Туреччині, Греції, Франції та пастирського – у своїй батьківщині Італії. За словами Папи Франциска, святий Іван ХХІІІ був «святим, який не знав слова “ворог”, йому не подобалися слова “хрестовий похід”, “прозелітизм”, він завжди шукав те, що об’єднує, мав довіру до Бога і до людини, створеної на Його подобу. Він усвідомлював, що Церква покликана служити всім людям, а не тільки католикам; захищати, насамперед і всюди, права людської особи і не тільки Католицької Церкви. Він усвідомлював, що Папа повинен будувати мости».

Відповідальність усіх за правдивість у мас-медіа 

Далі співрозмовники говорили про роль католицької преси у захисті правди і поширенні справжніх загальнолюдських і соціальних цінностей. Папа Франциск зазначив, що, як він писав у цьогорічному посланні з нагоди Всесвітнього дня суспільних комунікацій, «відповідальність лежить на кожній людині зокрема, яка може вчинити слова і комунікацію місцем порозуміння і зустрічі, або протиріччя і братовбивчої війни».

За словами Його Святості, той, хто іде за своїм гордим егоїзмом, доходить до спотвореного використання засобів комунікації: може підступно і хитро обманювати, чи маніпулювати читача. І тому саме люди є антидотом проти обману, а не стратегії. « Маю на увазі людей, готових слухати, – підкреслив Папа, – готових докладати зусилля для порозуміння і діалогу, тих, які не носять у серці поділ і злобу, які вміють відповідально використовувати мас-медіа, здатних бачити далеко і бажати великого».

Мир – це результат цілісного розвитку народів

Журналіст газети ««L'Eco di Bergamo» зазначив, що святий Папа Іван ХХІІІ відіграв дуже важливу роль у подоланні Карибської кризи  в 1962 році, сприяючи зміцненню миру і запобігаючи початку війни. Цитуючи слова Папи Франциска, який неодноразово говорив про «фрагментарну третю світову війну», він попросив його прокоментувати сьогоднішню ситуацію у світі.

Відповідаючи, Святіший Отець пригадав також, що саме ці події спонукали Папу Івана ХХІІІ до написання енцикліки «Pacem in terris», в якій він закликав усіх людей доброї волі докладати постійні зусилля для встановлення і зміцнення миру. Папа Франциск підкреслив, що завдання Церкви в сьогоднішньому контексті полягає не у зміні урядів, а у сприянні тому, щоб «логіка Євангелія увійшла в мислення та вчинки урядовців».

«І потрібно зрозуміти, – вів далі Наступник св. Петра, – що мир неможна пов’язувати з відсутністю війни, але з цілісним розвитком окремих людей і народів». Саме про це, за його словами, йшлося в енцикліці «Pacem in terris»: не може бути гармонії і справжнього порядку, якщо люди не докладають зусиль для побудови справедливішого і солідарнішого суспільства. «А це вимагає подолання з боку всіх будь-якої форми егоїзму, індивідуалізму, часткових інтересів на кожному рівні», – додав Папа.

Місія Церкви – свідчити красу Євангелія

Серед багатьох тем, про які йшлося в інтерв’ю, співрозмовники говорили також про місійність Церкви. За словами журналіста, дієцезія Берґамо, відповідаючи на заклик святого Івана ХХІІІ, відкрила багато місій у всьому світі, а найбільші з них – в Болівії і на Кубі. «Церква, за своєю природою, є місійною, – підкреслив Папа Франциск. – Вона повинна виходити назовні, аби свідчити красу Євангелія, якщо не хоче захворіти на самодостатність». Його Святість підкреслив важливість того, що дієцезії «розширяють свої горизонти» і намагаються донести Євангеліє до периферій, як географічних, так і екзистенційних.

«Завдяки місії Церкви, – зазначив Папа, – сам Ісус Христос продовжує євангелізувати. Через звіщення Євангелія, Ісус кожного разу знову стає нашим сучасником. Ось чому всі ми запрошені вийти назовні, вийти на периферії неспокою, страждання, незнання, гріха, як учні-місіонери піклуючись про тих, хто не знає про Добру Новину. В цьому полягає суть звіщення: це не холодна істина чи ідеологізація за допомогою сумнівних методів, а чистий аромат Євангелія, це не означає працювати шляхом прозелітизму, але через свідчення, спускаючись в ту дійсність, до якої ми прийшли».