2018-09-26-udienza-generale-1537952563529.JPG

Папа Франциск: про відвідини «улюблених Богом балтійських народів»

Підсумовуючи під час загальної аудієнції Апостольський візит до Балтійських країн, Папа Франциск зосередився на темі свободи, що набирає сенсу в контексті милосердя, вказав на екуменічний вимір подорожі, поділився своїми враженнями від зустрічей з молоддю й літніми людьми, а також підкреслив героїзм людей, які віддали життя за віру

Світлана Духович – Ватикан

За традицією, загальні аудієнції, що проходять у Ватикані відразу після Апостольських подорожей, присвячуються підсумкам цих подій. В середу 26 вересня 2018 р., зранку, Папа Франциск поділився з численними вірними, що зібралися на площі Святого Петра, своїми роздумами про візит до Латвії, Литви та Естонії.

Незалежність і ярмо окупації

Святіший Отець зазначив, що візит був присвячений святкуванню сторіччя проголошення незалежності Балтійських країн. «Сто років, – зазначив Папа, – половину з яких вони прожили під ярмом окупації, спочатку нацистської, а потім радянської. Ці народи багато страждали, і тому Господь зглянувся на них з любов’ю». Святіший Отець подякував Президентам трьох республік, цивільним органам влади, єпископам та всім організаторам візиту.

Свобода без милосердя не має сенсу

Вселенський Архиєрей підкреслив, що теперішній контекст Балтійських країн вагомо відрізняється від того, що існував 1993 року, коли їх відвідав святий Папа Іван Павло ІІ. «Тому моя місія полягала в тому, – наголосив він, – щоб знову звіщати тим народам радість Євангелія і революцію лагідності, милосердя, бо без любові, що завжди походить від Бога, самої свободи недостатньо, щоб надати сенс і повноту життю. Євангеліє, що в часи випробування додає сил і надихає на боротьбу за визволення, в часи свободи є світлом на щоденному шляху окремих людей, сімей, суспільств і сіллю, що дає смак звичайному життю і оберігає його від посередності й проявів егоїзму».

Екуменічний вимір подорожі

Папа розповів, що в Литві католики становлять більшість, тим часом, в Латвії й Естонії переважають лютерани і православні. Тому, за його словами, завдання полягає в тому, щоб зміцнити сопричастя серед всіх християн, що було закладене в часи переслідування. «Власне, екуменічний вимір, – підкреслив він, – мав суттєве значення у цій подорожі і знайшов своє вираження в моментах молитви у Катедральному соборі в Ризі та в зустрічі з молоддю в Таллінні».

Внесок людських і соціальних цінностей

Наступник святого Петра зазначив, що у своїх зверненнях до урядів Балтійських країн, він вказав на важливий внесок в міжнародну спільноту, а особливо в Європу: «внесок людських і соціальних цінностей, що пройшли через гартівню випробувань». «Я закликав до діалогу між поколіннями літніх людей і молоді, – підкреслив Папа, – аби й надалі існував контакт з “корінням”, збагачуючи теперішнє і майбутнє».

Про зустрічі з молоддю і літніми людьми

Розповідаючи про зустрічі з молоддю у Вільнюсі, Святіший Отець зазначив, що там відчувалася відповідність гаслові візиту до Литви: «Ісус Христос – наша надія»: свідчення молодих людей виражали красу молитви і співу та радість служіння іншим.

У Ризі Папа Франциск зустрівся з людьми похилого віку, яким він говорив про взаємозв’язок між терпеливістю і надією. Перед літніми людьми, за його словами, постає виклик, що полягає в тому, аби не зачерствіти, а залишатися відкритими як розумом, так і душею. «І це можливо завдяки “лімфі” Святого Духа, – наголосив він, – в молитві і в слуханні Божого слова».

Зберігати пам’ять про мучеників

Говорячи про надію під час зустрічі зі священиками, богопосвяченими особами та семінаристами в Литві, Папа Франциск вказав на вимір постійності, що означає «бути зосередженими на Бозі, глибоко вкоріненими в Його любові». «Яке ж велике свідчення цього дали і дають численні священики, старенькі ченці і черниці! – наголосив Папа. – Вони пережили наклепи, в’язниці, депортації…, але залишилися стійкими у вірі. Я закликав їх не забувати, а зберігати пам'ять про мучеників, аби наслідувати їхній приклад».

Святіший Отець згадав також покладення квітів до пам’ятника жертвам вільнюського ґетто, звідки, звідки йшли на смерть десятки тисяч євреїв; відвідини Музею окупації і визвольної боротьби, розташованого в колишній будівлі КГБ. «Я зупинився на молитві в камерах, де утримували, мучили і вбивали тих, хто виступав проти режиму, – додав Папа. – Кожної ночі вбивали понад 40 осіб. Зворушливо бачити до чого може дійти людська жорстокість. Подумаймо про це».

Під покровом Остробрамської Божої Матері

«Проходять роки, переходять режими, але над “Воротами ранньої зорі” світанку у Вільнюсі, Пречиста Діва Марія, Мати Милосердя, і надалі оберігає свій народ, як символ стійкої надії і утішення», – зазначив Папа Франциск, завершуючи свій підсумок Апостольської подорожі до Балтійських країн. Він додав, що живим свідченням Євангелія є конкретне милосердя, і навіть в обставинах секуляризації Бог промовляє мовою любові, турботи і служіння потребуючим.

26 вересня 2018, 12:46