Папа до духовенства Литви: Ви – нащадки мучеників

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Не забувати про минуле, шанувати пам’ять про мучеників, не бути сумними, але закоханими в Бога, дбаючи про те, щоб бути близькими до вірних. Із такими заохоченнями Святіший Отець звернувся до священиків, богопосвячених осіб і семінаристів Литви, зустрічаючись з ними у неділю, 23 вересня 2018 р., в катедральному соборі Каунаса.

На зустріч з духовенством Папа прибув після обіду в єпископській курії, що був поєднаний братньою розмовою з литовським єпископатом. Зустріч відбувалася у формі Літургії Слова. Святіший Отець промовляв після прочитання уривка з послання святого Павло до Римлян.

Церква мучеників

«Дивлячись на вас, бачу за вами численних мучеників. Анонімних мучеників, в тому значенні, що нам навіть невідомо, де вони поховані. Ви – нащадки мучеників. В цьому – ваша сила», – сказав Наступник святого Петра, заохочуючи слухачів завжди пам’ятати про своїх мучеників і вчитися від них не піддаватися страхові.

Не забувати про первісну ревність

У своїй довгій промові, доповнюваній думками, сказаними експромтом, Святіший Отець перестеріг перед спокусою «не відчувати радості», яка була після покликання, «жити знудившись», згідно «з духом секуляризації». Він наголосив, що духовні особи не є «Божими функціонерами» і звернув увагу на те, що суспільство добробуту «переситило нас, переповнило послугами та благами, які нас обтяжують». У такому контексті «необхідно молитися та робити адорацію» та «розвивати прагнення Бога».

Вислуховувати людей

Папа закликав бути ревними у служінні Божому людові, особливо наголошуючи на важливості слухання, щоб допомагати молоді віднаходити сенс у житті та розділяти самотність похилих віком. «Наша присутність, – підкреслив він, – не повинна бути залишена імпровізації», але відповідати потребам людей. Слухання Божого голосу на молитві «допомагає нам бачити, чути, пізнавати біль інших, аби могти їх визволяти».

Послідовність життя

Звертаючись до молодих богопосвячених осіб, Святіший Отець підкреслив, що краще вже облишити служіння, ніж виконувати його посередньо або «вдаватися до поведінки», яка не відповідає посвяченню. Він радить не забувати про коріння, дивитися на шлях, пройдений похилими віком, яких, у свою чергу, просить навчати та розповідати.

«Насильство, застосоване проти час через те, що ви захищали громадянську та релігійну свободу, насильство знеславлення, в’язниці і депортації не змогли перемогти вашу віру в Ісуса Христа», – сказав Папа, додаючи, що християнська надія зростає також у випробуваннях, коли люди відкриваються на інших, стаючи “ми”, отим «“ми”, що інтегрує, але також перевищує та долає “я”».

«Дуже часто ми дуже наголошувати на особистій відповідальності, так що спільнотний вимір перетворився у фон, в оздобу. Але Святий Дух об’єднує нас, примирює наші відмінності та породжує новий динамізм для того, щоб дати поштовх місії Церкви», – наголосив він.

«Недуга» смутку

Щоб надати оновленого поштовху євангелізації, за словами Святішого Отця, необхідно не піддаватися смуткові, що є «недугою», та вміти зупинитися, коли бачимо, що наше життя перестає бути плідним. Богопосвячені особи стають сумними, коли «не знаходять любові, коли не є закоханими, закоханими в Господа».

«Вони відклали набік подружнє життя, родинне життя, забажавши слідувати за Господом. А тепер, здається, є втомленими. Тоді приходить смуток. Прошу вас, – закликав Папа, – коли будете сумними, зупиніться. Шукайте мудрого священика, мудру монахиню. Мудру людину не в тому значенні, що здобула студії, а була здатною прямувати життям у любові. Ідіть до таких і просіть про пораду».

Не бути «Божими функцінерами»

За словами Наступника святого Петра, смуток пов’язаний також і з тим, що переживаємо покликання як звичайну працю, де не залишається місця для любові та апостольської ревності. «Браття і сестри, – сказав Святіший Отець, – якщо не хочете бути “функціонерами”, дам вам пораду, лише одне слово: “близькість”. Близькість з кивотом, віч-на-віч з Господом, і близькість до людей. Нарікаєш, що люди не приходять? Іти та шукай їх!».

Папа заохотив бути «пастирями», а не «статусними» клириками, бути близькими та милосердними, щоб люди могли відчути обійми Небесного Отця, Який прощає. Черниці, натомість, не повинні забувати про те, що покликані бути духовними матерями, іконами «мами-Церкви» і «Небесної Мами». «Здійснювати священниче служіння не як “функціонери”, але як отці та матері милосердя. І якщо робитимете саме так, то на старості матимете прекрасну усмішку та сяючі очі!», – підсумував він.