Папа: Бог не забуває своїх дітей та вислуховує їхні молитви
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Жодна молитва не є невислуханою, бо Бог є Отцем, Який не забуває про Своїх дітей. На це звернув увагу Папа Франциск у черговій катехизі, присвяченій молитві «Отче наш», яку він виголосив під час загальної аудієнції в середу, 9 січня 2019 р., в світлі Євангелії від святого Луки зосередивши свої роздуми на постаті Ісуса, Який молиться.
Все життя Ісуса огорнуте молитвою
Святіший Отець зауважив, що кожен крок Ісуса є «немовби підтримуваним подихом Святого Духа, Який провадить Його в усіх Його діях». Ісус молиться під час Хрищення в Йордані, спілкується з Отцем перед прийняттям важливих рішень, часто відходить у самотнє місце, щоб молитися, молиться за учнів. І «знати, що Ісус молиться за нас», за те, щоб «не зменшилася наша віра», втішає нас. І Він надалі, перебуваючи біля Отця, не перестає молитися з нас.
«Навіть смерть Месії занурена в атмосферу молитви, так що години страстей виглядають позначеними вражаючим спокоєм: Ісус втішає жінок, молиться за Своїх розпинателів, обіцяє рай доброму розбійникові та віддає останній подих зі словами: “Отче, в руки Твої віддаю мого духа”. Здається, що молитва Ісуса, – зазначив Папа, – приглушує найнестриманіші емоції, прагнення помсти та відплати, примирює людину з її найжорстокішим ворогом, яким є смерть».
Молитися навіть одним словом
І саме в Євангелії від Луки, як зауважив далі Глава Католицької Церкви, знаходимо прохання одного з учнів, аби Ісус навчив їх молитися. Бачивши, як Він молиться, він сказав: «Господи, навчи нас молитися». І з цього прохання народилося «доволі розлоге повчання, через яке Ісус пояснює Своїм, якими словами та з якими почуттями вони повинні звертатися до Бога». Й першою частиною цього повчання є, власне, молитва «Отче наш».
«Моліться так: “Отче, що є в небі”. “Отче”: яке ж це прекрасне слово. Ми можемо доволі часу проводити на молитві лише з цим одним словом: “Отче”, відчуваючи, що маємо батька, а не пана чи вітчима», – наголосив Папа.
Наставлення під час молитви
Запропонувавши текст молитви, яку називаємо «Господньою», Ісус також дає деякі пояснення, «щоб викликати в нас довір’я до молитви». Він, зокрема, говорить про наставлення, яким повинен вирізнятися віруючий, що молиться, та пропонує притчу про «настирливого друга», що вночі прийшов потурбувати цілу родину свого приятеля, щоб попросити хліба для подорожнього, який несподівано прийшов до його дому.
«Кажу вам, – мовив Ісус, – що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує». «Цим Він хоче навчити нас молитися та бути настирливими в молитві», – сказав Святіший Отець, вказуючи й на наступні Христові слова: «Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку?». «Цими словами, – додав Папа, – Ісус дає зрозуміти, що Бог завжди відповідає, що жодна молитва не залишається невислуханою. Чому? Бо Він – Отець, і не забуває Своїх страждаючих дітей».
Бог завжди вислуховує
Як зауважив далі Наступник святого Петра, ці ствердження викликають у нас сумніви, бо «здається, що чимало наших молитов не здобувають жодного результату». Всі ми мали такий досвід, просячи й не отримавши, стукаючи до дверей і знайшовши їх замкненими… «В такі хвилини Ісус радить нам бути настирливими і не піддаватися. Молитва завжди перемінює дійсність», – наголосив Папа, зазначивши, що коли не зміняться речі навколо нас, то, принаймні, змінимося ми, наше серце, бо Ісус «обіцяв дар Святого Духа кожній людині, що молиться».
«Можемо бути впевненими в тому, що Бог відповість. Єдина непевність стосується часу, але не сумніваємося в тому, що Він відповість. Можливо доведеться наполягати протягом усього життя, але Він відповість. Він нам це обіцяв: Він не схожий до батька, який дає гадюку замість риби. Не існує чогось певнішого: прагнення щастя, яке кожен з нас носить у своєму серці, одного дня сповниться», – сказав Святіший Отець, додаючи, що «молитися вже відтепер означає перемагати самотність та відчай».
